К-1583/07 Про визнання неправомірними дій судді, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди - 11.06.2008 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до судді Апеляційного суду Київської області про визнання неправомірними дій, стягнення матеріальних збитків в сумі 22 762 грн. та моральної шкоди в сумі 10 000 грн., касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2006 року, -

У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до судді Апеляційного суду Київської області Червінко Катерини Степанівни про визнання неправомірними дій, стягнення матеріальних збитків в сумі 22 762 грн. та моральної шкоди в сумі 10 000 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що колегією суддів Апеляційного суду Київської області, у складі якої перебувала Червінко К. С., постановою від 02 лютого 2006 року скасовано рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2005 року, яким частково задоволено його позов до ГУ МВС України в Київській області про перерахунок пенсії, та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2006 року, провадження у справі закрито. Роз'яснено ОСОБА_1., що з приводу оскарження постанови Апеляційного суду Київської області від 02 лютого 2006 року він має право звернутися до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2006 року ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суддя обґрунтовано виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду, просив визнати протиправними дії судді щодо скасування рішення про часткове задоволення його позову.

Згідно з ст. ст. 126, 129 Конституції України судді при здійснені правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Рішення суду і відповідно дії чи бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя оскаржуються лише в порядку, визначеному законодавством про судочинство.

Зі змісту наведених положень вбачається, що рішення суду і відповідно дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язані з визначенням підвідомчості спорів, підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, зверненням рішення до виконання) можуть оскаржуватися у встановленому законом апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом їх оскарження до суду першої інстанції, оскільки це порушувало б конституційний принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом.

Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою особою, яка бере участь у справі. Це можливо лише у випадках, коли суд (суддя) виступає як звичайна установа (особа), а не як орган (особа), що здійснює правосуддя. Заяви та скарги, спрямовані на притягнення суду (судді) як відповідача, не підлягають розгляду в суді, оскільки законом передбаченні інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

За таких обставин, суддя постановив законну ухвалу від 23 жовтня 2006 року, якою закрив провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що дана ухвала відповідає вимогам процесуального закону і обґрунтовано залишив її без змін.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2006 року залишити без змін.