Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

За участю представників сторін:

позивача: Шевченко А.О.

відповідача: Мокрицької К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2006

у справі № 25/527-А

за позовом Приватного підприємства "Медіа Консалтинг Технології"

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Позивач звернувся з позовом, з врахуванням уточнених вимог, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м.Києва №0001872302/0 від 01.12.2005 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 29560,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 14825 грн.

Постановою Господарського суду м.Києва від 24.02.2006 в позові відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що довідкою №26/26-20/32042806 від 21.06.2005, складеною за результатами позапланової перевірки ТОВ "Злагода фінанси", підтверджено факт відсутності фінансово-господарських відносин між ТОВ "Злагода-Фінанси" та позивачем у період з 01.02.2003 по 01.07.2004. У зв’язку з чим, у позивача відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту 29650 грн. на підстав податкових накладних виданих ТОВ "Злагода фінанси", оскільки ті не можуть бути належними документами, на підставі яких виникає право на збільшення податкового кредиту. Суми податку за наявними у позивача податковими накладними у відповідних періодах ТОВ "Злагода фінанси" включені не були та відповідно до встановленого законом порядку не сплачені до бюджету.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2006 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове про задоволення позову. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001872302/0 від 01.12.2005 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 29560,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 14825 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивачем при формуванні податкового кредиту дотримано приписів Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу – без задоволення.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Марса" та ТОВ "Злагода-Фінанс" за період з 01.12.2002 по 31.12.2003 р.р., за результатами якої складено акт №1/23-813/31984475 від 22.11.2005.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001872302/0 від 01.12.2005, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 109368,00 грн., у т.ч. основний платіж – 72912,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 36456 грн.

Зокрема, зазначена сума донарахувань включає донарахований у зв’язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту податок на додану вартість за податковими накладними виданими ТОВ "Злагода-Фінанс" в сумі 29650 грн. та 14825 грн. штрафних санкцій, що є предметом даного спору.

Підставою для висновків суду першої інстанції про відсутність у позивача з ТОВ "Злагода-Фінанс" фінансово-господарських відносин, стала довідка, складена за результатами проведеної ДПІ у Голосіївському районі позапланової перевірки ТОВ "Злагода-Фінанс" у період з 01.02.2003 по 01.07.2004.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначена довідка складена без дотримання вимог інструкції та наказів щодо форми складання актів перевірки, а також передбачених Указом Президента України "Про деякі заходи дерегулювання підприємницької діяльності" підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Злагода-Фінанс", не містить даних щодо особи яка виконувала повноваження директора "ТОВ "Злагода-Фінанс" на час виникнення спільної господарської діяльності з позивачем.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити податкова накладна, що надається покупцю та за відсутністю яких вона може вважатися неналежно оформленою визначено пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У справі встановлено, що надання послуг за договорами №3/02 від 03.02.2003, №4/03 від 03.04.2003, №5/04 від 03.02.2003 укладеними між позивачем та ТОВ "Злагода-Фінанс" підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними виданими ТОВ "Злагода-Фінанс", за якими позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 29650 грн., та зауважень щодо оформлення яких відповідачем не надано.

Вищезазначені господарські операції позивачем відображені в облікових регістрах у відповідних податкових періодах, а податкові накладні занесені до Книги обліку придбання товарів (робіт, послуг).

За надані послуги позивачем перераховано кошти ТОВ "Злагода-Фінанс" в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає висновки суду апеляційної інстанції про недоведення відповідачем правомірності донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 29560,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14825 грн. правильними.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків оскарженого рішення суду апеляційної інстанції.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2006 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.