Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився.

відповідача: Васильєвої Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2006

у справі№ АС-13/404-05

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белком"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Позивач звернувся з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова №0000922330/0 від 07.06.2005 та №0000922330/1 від 01.07.2005, рішення ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000922330/2 від 07.09.2005 та №0000922330/3 від 08.11.2005 як незаконних та необґрунтованих, посилаючись на недостовірність відомостей та порушення чинного законодавства при складанні акту перевірки.

Постановою Господарського суду Харківської області від 23.01.2006 позов задоволено частково. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова №0000922330/1 від 01.07.2005, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000922330/2 від 07.09.2005, №0000922330/3 від 08.11.2005 та податкове повідомлення-рішення №0000922330/0 від 07.06.2005 в частині визначення податковими зобов’язаннями суму застосованих фінансових санкцій в розмірі 14533,6 грн. В решті вимог в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 рішення місцевого господарського суду в частині відмови в позові скасовано, та в цій частині прийнято нову постанову. Позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення №0000922330/1 від 01.07.2005 та рішення про застосування штрафних санкцій №0000922330/2 від 07.09.2005, №00000922330/3 від 08.11.2005 та №0000922330/0 від 07.06.2005.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідач не мав права як приймати спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, так і нараховувати штрафні санкції за порушення, відповідальність за які не передбачена чинним законодавством.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу – без задоволення, представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена перевірка з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності автозаправної станції, розташованої у м.Харкові по пр.Тракторобудівників, 1-Б, за результатами якої складено акт №20370143/2330-ДСК від 20.05.2005.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000922330/0 від 07.06.2005, яким за порушення пунктів 1, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до по зивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14533,60 грн.

Згідно п.22 Порядку заняття торгівельною діяльністю і правил торгівельного обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №108 (108-95-п) , яким заборонено зберігання в касі (грошовій скриньці, сейфі) грошей готівкою, що не належать підприємству, а також особистих речей касира чи речей інших працівників підприємства.

За змістом ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Як передбачено ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів Державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, згідно п.1 – у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

У разі невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, згідно ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Суд першої інстанції, встановивши, що висновки акту перевірки знайшли своє підтвердження, невідповідність готівкових коштів даним денного звіту позивача на суму 2840,72 грн. не спростовано, дійшов вірного висновку про правомірне застосування відповідачем штрафних санкцій.

Разом з тим, вірними є і висновки суду про відсутність у відповідача права на визначення, застосованих фінансових санкцій за порушення порядку застосування РРО, як податкового зобов’язання.

Висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача права на прийняття рішення про визначення позивачу штрафних санкцій за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) є помилковими.

Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України від 04.12.90 № 509 "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Законом України від 25.03.2005 (2505-15) № 2505 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та деяких інших законодавчих актів" статтю - 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", яка стосується підстав та порядку проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), доповнено частиною сьомою, згідно якої позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках – за рішенням суду.

Статтями 15 та 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Планові або позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки, книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Планові перевірки стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), інших вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) органи державної податкової служби проводять згідно з затвердженими керівництвом податкових органів планами-графіками проведення перевірок.

У справі встановлено, що працівниками відповідача проведено перевірку автозаправної станції, що належить позивачу, щодо контролю за здійсненням суб’єктами підприємницької діяльності розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі на підставі посвідчень №360 та №361 від 18.05.2005, згідно плану-графіку, складеного на травень 2005 року та затвердженого керівником податкової інспекції.

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, правильно оцінивши обставини справи, у відповідності до вимог закону, дійшов вірного висновку, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення лише в частині визначення штрафних санкцій податковим зобов’язанням, у зв’язку з чим, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанцій – скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 скасувати.

Постанову Господарського суду Харківської області від 23.01.2006 залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.