Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Мудрицькій Ю.В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.03.2006р. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23.05.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановила:

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.03.2006р. позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано неправомірними та скасовано накази в.о. начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 553 від 13.10.2005р. та № 244 о/с від 24.10.2005р. в частині звільнення позивача з займаної посади з 28.10.2005р. Поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора Новозаводського райвідділу міліції Чернігівського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області з 28.10.2005р. Зобов'язано начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в чернігівській області виплатити ОСОБА_1середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 28.10.2005р. по 14.03.2006р.ю в сумі 2 486,82грн.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 23.05.2006р. апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області було залишено без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.03.2006р. - без змін.

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.03.2006р. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23.05.2006р. скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що з листопада 2003 року позивач працював на посаді дільничного інспектора Новозаводського райвідділу міліції Чернігівського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України. За результатами атестаційної комісії від 03.05.2005р. позивача було визнано таким що відповідає займаній посаді. У вересні 2005 року, за результатами підсумків роботи працівників за 8 місяців 2005р., кадровою комісією УМВС в Чернігівській області було прийнято рішення про звільнення позивача. Наказами в.о начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 533 від 13.10.2005р. та № 244 о/с від 24.10.2005р. позивача було звільнено з займаної посади з 28.10.2005р. за службовою невідповідністю. Оскільки на думку позивача накази про звільнення суперечать законодавству України він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту "д" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через службову невідповідність.

Згідно статті 27 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом.

Всупереч статті 26 Дисциплінарного статуту при звільненні позивача за службовою невідповідністю, в нього не відбиралися письмові чи усні пояснення.

Відповідно до пунктів 4.11 та 4.12 Iнструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України атестаційна комісія шляхом відкритого голосування приймає висновок чи підлягає працівник звільненню з органів внутрішніх справ через службову невідповідність.

Згідно пункту 3.1. Положення про кадрову комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області комісія розглядає питання призначення на посади номенклатури УМВС, переміщення по службі, порядку та своєчасного присвоєння чергових спеціальних звань, продовження термінів служби, розгляд колективних та індивідуальних скарг співробітників ОВС та інших проблемних питань. Отже вирішення питання про звільнення позивача було проведено з перевищенням наданих комісії прав.

Враховуючи, що всупереч вимогам статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) відповідачем не було надано доказів щодо професійної некомпетентності позивача, яка б негативно вплинула на результати роботи відділу міліції, та доказів про його службову невідповідність займаній посаді, виходячи з моральних і особистих якостей та беручи до уваги результати атестаційної комісії від 03.05.2005р., суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо задоволення вимог ОСОБА_1

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.03.2006р. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23.05.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.