ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Iменем України
10 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді - Смоковича М. I.,
Суддів - Весельської Т. Ф.,
Горбатюка С. А.,
Мироненка О. В.,
Чумаченко Т. А.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1 до судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Святошинського районного суду міста Києва від 18 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2006 року, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2006 року ОСОБА_1 подав до Апеляційного суду міста Києва, як до суду першої інстанції, позов до судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди.
Обгрунтовуючи позовні вимоги вказував, що суддя наполіг на укладенні мирової угоди при розгляді його позовної заяви до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири. А в подальшому, грубо порушуючи його права як позивача у встановлений законом строк не надіслав копію відповідного рішення у справі, чим позбавив права на своєчасне його апеляційне оскарження.
До того ж отримана ним у березні 2006 року, після неодноразових звернень до відповідача, копія ухвали суду від 12 грудня 2005 року не була оформлена відповідно до вимог законодавства.
Просив визнати неправомірними дії відповідача, якими порушено його конституційні права людини та процесуальні права позивача і відшкодувати заподіяну йому моральну шкоду.
Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 19 квітня 2006 року, із застосуванням аналогії закону та на підставі статті 108 ЦПК України (1618-15) , підсудність даної справи визначено Святошинському районному суду міста Києва.
Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 18 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2006 року, у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування зазначених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 3 грудня 1997 року № 13 (v0013700-97) "Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян", згідно зі статтею 55 Конституції України (254к/96-ВР) до суду можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність посадових і службових осіб органів судової влади, які належать до сфери управлінської діяльності.
Процесуальні права та обов'язки осіб, які беруть участь у розгляді справи, встановлюються нормами процесуального законодавства, у порядку якого розглядається спір. Так, процесуальні права позивача в цивільному процесі встановлені статтями 27, 31 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) . До них належать, зокрема, право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з матеріалів справи; одержувати копії судових рішень, які ухвалюються; знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються його інтересів; заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; подавати докази, брати участь в їх дослідженні; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у розгляді справи; оскаржувати судові рішення, а також користуватись іншими процесуальними правами, наданими їм законом.
Особи, які беруть участь у справі, здійснюють зазначені процесуальні права як під час судового розгляду справи, так і поза межами судового засідання, а суд забезпечує здійснення цих прав як процесуальними засобами, так і належним виконанням вимог законодавства, що регулює рух справи поза межами судового процесу.
Законом встановлено порядок оскарження процесуальних рішень, дій або бездіяльності суду - вони можуть бути оскаржені окремо від рішення суду або одночасно з рішенням суду у справі.
Відмовляючи ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі, суддя суду першої інстанції та апеляційний суд виходили з того, що порушені ним питання стосуються дій судді по застосуванню процесуальних норм, пов'язаних з розглядом справ, а не рішень, дій чи бездіяльності посадової особи органу судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, та можуть бути оскаржені шляхом включення заперечень на них до апеляційної та касаційної скарг на судове рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, вважає його правильним та обгрунтованим.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що судами не порушено норми матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.-
Доводи, наведені ОСОБА_1 у касаційній скарзі, такого висновку не спростовують.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Святошинського районного суду міста Києва від 18 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 25 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий, суддя М.I. Смокович
Судді Т. Ф. Весельська
С. А. Горбатюк
О. В. Мироненко
Т.А. Чумаченко