ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
10 червня 2008 року м. Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Шевченко Ю.В.,
за участю представників відповідачаОСОБА_1, Шестрікова В.В.
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Київської області від 22.09.2006 р. по справі за позовомОСОБА_2 до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України про визнання протиправним наказу ректора університету про звільнення та поновлення у складі курсантів факультету кримінальної міліції, -
встановила:
У листопаді 2005 р. ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України про визнання протиправним наказу ректора університету про звільнення та поновлення у складі курсантів факультету кримінальної міліції.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2006 р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано наказ ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 25.04.2005 р. № 149 та від 30.04.2005 р. № 24 ос в частині відрахування з навчання та звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України ОСОБА_2 нечинним, поновивши останнього в складі курсантів третього курсу факультету кримінальної міліції Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Стягнуто з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на користь держави 8,50 грн. судового збору.
Постановою апеляційного суду Київської області від 22.09.2006 р. судове рішення скасовано та постановлено нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, в якій ставиться питання про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судами вірно встановлено, що наказом Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ від 25.04.2005 р. № 149 за грубе порушення службової дисципліни, розпорядку дня академії, самовільне залишення території академії та вживання спиртних напоїв, перебування в громадському місці у пьяному вигляді курсанта третього курсу факультету кримінальної міліції молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 відраховано з навчання та звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України за пунктом "є" статті 63 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Наказом Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ від 30.04.2005 р. № 24 ос молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 курсанта третього курсу факультету кримінальної міліції відраховано з навчання та звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) з 25.04.2005 р.
Згідно рапорту начальника третього курсу факультету кримінальної міліції Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ майора міліції Солдатенкова А.А. від 25.04.2005 р. позивач станом на 24.04.2005 р. проживав в казарменому приміщенні, тому що не виявив бажання і не мав дозволу ректора академії проживати за її межами.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивач 24.04.2005 р., порушуючи пункт 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункти 46 та 47 статут Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ України, пункту 5.3 Статуту слухачів і курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, статей 7 та 11 Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ, самовільно залишив територію академії, вживав спиртні напої на території ринку в м. Дніпропетровську, висловлювався нецензурною лайкою, зухвало вів себе в райвідділі внутрішніх справ, куди був доставлений працівниками міліції, продовжував ці ж дії на території академії під час проведення службового розслідування працівниками академії, повторно в цей же день самовільно залишив територію академії та продовжував розпивати спиртні напої, не реагуючи на вказівки та розпорядження старших офіцерів академії.
Дані обставини підтверджуються матеріалами службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни курсантами третього курсу факультету кримінальної міліції Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4., постановою помічника прокурора Кіровського району від 28.07.2005 р., якою відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту неправомірних дій з боку міліції відносно Щипанівських на підставі пункту 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05)
, а також показами свідків.
Статтями 40 та 43 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 р. № 1368 (1368-12)
, встановлено, що кожна особа рядового або начальницького складу має право оскаржити неправомірні щодо неї дії начальників з питань і в порядку, передбачених чинним законодавством. Скарги на необгрунтоване притягнення до дисциплінарної відповідальності, подані після закінчення трьохмісячного строку з дня, коли притягнутому до відповідальності оголошено про стягнення, розгляду не підлягають.
Судом апеляційної інстанції зроблено правильний висновок, що вимоги ОСОБА_2 щодо визнання протиправним наказу ректора університету про звільнення та поновлення у складі курсантів факультету кримінальної міліції не підлягають задоволенню, оскільки позивач оскаржив їх з порушенням порядку, передбаченого Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 р. № 1368 (1368-12)
.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обгрунтовано визнав наказ ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 25.04.2005 р. № 149 та від 30.04.2005 р. № 24 ос в частині відрахування з навчання та звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України ОСОБА_2 правомірним, оскільки при їх прийнятті відповідачем не було порушено встановлений порядок накладення дисциплінарних стягнень, а саме від позивача було витребувано пояснення з приводу обставин, зазначених у наказі, позивач був ознайомлений з цими наказами, конкретизовано, які саме порушення і коли були допущені ним.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргуОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Київської області від 22.09.2006 р. по справі за позовомОСОБА_2 до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України про визнання протиправним наказу ректора університету про звільнення та поновлення у складі курсантів факультету кримінальної міліції - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
|
|