Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Смоковича М.І.

суддів: Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 06 липня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, -

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова. Просила визнати неправомірними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, які полягали у відмові внести у паспорт спеціальну відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, а також зобов'язати відповідача внести у паспорт таку відмітку і анулювати її ідентифікаційний номер.

Рішенням Ленінського районного суду м Харкова від 30 квітня 2004року скарга ОСОБА_1 задоволена. Визнані незаконними дії заступника начальника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова . Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Харкова зробити на одній із сторінок паспорту на ім'я ОСОБА_1, призначених для особливих поміток, запис про те, що вона має право здійснювати усі платежі без ідентифікаційного номера та анулювати наданий їй ідентифікаційний номер.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 06 липня 2004 року рішення Ленінського районного суду м Харкова від 30 квітня 2004року залишено без зміни.

Не погоджуючись із постановленими у справі судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Мінаєвій В. Б.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Разом з тим, механізм виконання вищенаведених відміток у паспортах громадян України діючим законодавством не визначений.

Але відсутність такого механізму не може бути підставою для невиконання вимог діючого законодавства.

Крім того, згідно зі статтею 3 вищезазначеного закону Державний реєстр створюється Головною державною податковою інспекцією України і складається з інформаційного фонду, що міститься у базах даних Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що ОСОБА_1 має право виконувати конституційний обов'язок щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів без присвоєння ідентифікаційного номера за альтернативною формою обліку платників податку, і обґрунтовано зобов'язали податковий орган, на який покладено функції з контролю за дотриманням податкового законодавства та обліку платників податку, виконати відповідний запис у паспорті заявниці та вчинити необхідні дії щодо виключення ідентифікаційного номера ОСОБА_1 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судові рішення у справі постановлені відповідно до вимог матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 06 липня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.