Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Головчинецький гранітний кар’єр"

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.11.2006р. у справі № 15/185-НА

за позовом Закритого акціонерного товариства "Головчинецький гранітний кар’єр"

до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача – не з’явились,

відповідача – Варенко О. С.,

Закритим акціонерним товариством "Головчинецький гранітний кар’єр", з урахуванням послідуючого уточнення,подано позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Летичівському районі, правонаступником якої є відповідач, № 0000562301/0 від 07.06.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання по платі за користування надрами місцевого значення в розмірі 46 514 грн., в т. ч. 35 743 грн. основного платежу та 10 771 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2006р. у справі № 15/185-НАпозов задоволено.

В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що позивач в другому кварталі 2005 року – першому кварталі 2006 року здійснював діяльність по видобуванню піщано-гравійної сировини під час розроблення гранітного кар’єру для виготовлення кінцевої продукції – щебеню, що підтверджується матеріалами справи, і правомірно сплачував плату за користування надрами місцевого значення з розрахунку 1 грн. за 1 куб. м. видобутої сировини; видобуток граніту здійснювався шляхом проведення вибухових робіт суцільної гірничої маси; такий вид продукції як камінь будівельний позивач не видобував і не реалізовував; викладені в акті перевірки факти не відповідають дійсним результатам господарсько-фінансової діяльності позивача.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.11.2006р.постанову від 31.07.2006р. по даній справі скасовано, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

При цьому судом апеляційної інстанції підставами прийняття такого рішення вказано те, що позивач видобував граніт, який класифікується як будівельний камінь і наслідком переробки якого є щебінь, бутовий камінь та гранвідсів; відповідач обґрунтовано донарахував позивачу податкове зобов’язання виходячи з питомої ваги видобутку каменю бутового протягом 2005 року та першого кварталу 2006 року.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 3.8. Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 16.12.2002р. № 199 (z0078-03) ; Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держстандарту України від 30.12.1997р. № 822 (v2822217-97) ; ч. 2 ст. 71 КАС України; відсутність видобутку і реалізації каменя будівельного.

Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, постанову апеляційного господарського суду – без змін як таку, що прийнята відповідно до чинного законодавства; сплату позивачем в повному обсязі податкової заборгованості по спірному податковому повідомленню-рішенню.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення став акт від 30.05.2006р. № 1482303576829 про результати виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р. в якому зазначено, зокрема, про заниження податкового зобов’язання по платі за користування надрами в сумі 35 743 грн. у зв’язку із здійсненням видобутку граніту шляхом підриву суцільної гірської маси та його переробкою на камінь бутовий, щебінь різних фракцій, тоді як в розрахунках плати за користування надрами позивачем відображено вид корисних копалин – піщано-гравійна сировина.

Відповідно до ч. 1, п. 1) ч. 2 ст. 28 Кодексу України про надра користування надрами є платним; плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони; плата за користування надрами справляється у вигляді: платежів за користування надрами.

Згідно п. п. 3.6. – 3.8. Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 16.12.2002р. № 199, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2003р. за № 78/7399 (z0078-03) , рваний камінь - уламки породи неправильної форми, які утворюються в результаті вибуху або подрібнення, а також відходи від обробки блоків і плит; до рваного каменю слід відносити бутовий камінь довільної форми і щебінь; бутовий камінь - великі уламки природної однорідної невивітреної породи без пухких і глинистих включень неправильної форми розміром 150 - 500 мм, масою 20 - 40 кг; будівельний камінь - гірські породи, фізико-механічні властивості яких відповідають вимогам відповідних державних стандартів та технічних умов і які застосовуються у будівництві без зміни їх хімічного складу.

Пунктом 6 Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997р. № 1014 (1014-97-п) , чинного за період перевірки, нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюються для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові з подальшою їх диференціацією залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ.

Згідно додатків № 9, ст. ст. 90 та 85 Законів України, відповідно, "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та "Про Державний бюджет України на 2006 рік (3235-15) " базові нормативи плати за користування надрами для видобування каменю будівельного та піщано-гравійної сировини на відповідні роки встановлені в розмірах, відповідно, 2 та 1 грн./куб метр.

Таким чином, приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що викладені в акті перевірки факти не відповідають дійсним результатам господарсько-фінансової діяльності позивача, оскільки останній за охоплений перевіркою період не видобував і не реалізовував такого виду продукції, як камінь будівельний, що відповідачем не спростовано.

За вказаних обставин, наявності порушень норм матеріального та процесуального права, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції – залишенню в силі як така, що прийнята відповідно до закону і скасована помилково.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 КАС України, –

1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Головчинецький гранітний кар’єр" задовольнити.

Скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.11.2006р. та залишити в силі постанову Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2006р. у справі № 15/185-НА.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.