Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді Бутенка В.І.,

суддів: Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

при секретарі: Мацюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за касаційною скаргою "ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі Немирівські електричні мережі на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2006 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії "ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі Немирівські електричні мережі, -

У червні 2005 року ОСОБА_1звернувся до суду в порядку Глави 31-А ЦПК України 1963 (1501-06) року із зазначеною скаргою, в обґрунтування якої вказував, що 21 квітня 2005 року співробітником "ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі Немирівські електричні мережі (надалі - Немирівські ЕМ, суб'єкт оскарження) ОСОБА_2. було від'єднано від електропостачання його помешкання в с. Сподахи Немирівського району з мотивів несплати боргу за спожиту електроенергію в березні 2005 року.

Такі дії скаржник вважав незаконними, оскільки він своєчасно вносив плату за електроенергію, не допускав порушень правил користування електромережею. Проте, контролер, не надавши часу для сплати боргу, в цей же день відключив помешкання від електропостачання.

У зв'язку з цим ОСОБА_1просив суд визнати неправомірними дії суб'єкта оскарження, зобов'язавши останнього відновити електропостачання до його будинку та стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 14 листопада 2005 року скаргу ОСОБА_1. було задоволено частково та визнано незаконними дії суб'єкта оскарження, пов'язані з відключенням помешкання скаржника від електропостачання. Зобов'язано відновити постачання електроенергії абоненту.

У стягненні моральної шкоди на користь ОСОБА_1. відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. задоволено частково та скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні скарги щодо стягнення моральної шкоди. В цій частині ухвалено нове рішення про часткове задоволення скарги та стягнуто з "ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі Немирівські електричні мережі на користь скаржника 2000 грн. моральної шкоди.

В поданій касаційній скарзі суб'єкт оскарження, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим у справі обставинам та порушення норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення Немирівського районного суду від 14 листопада 2005 року. Зокрема, заявник вказує на порушення апеляційним судом правил інстанційної підсудності з перегляду судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 13 цього Кодексу передбачено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд даної справи у суді першої інстанції здійснювався за правилами Глави 31-А ЦПК України 1963 (1501-06) року, який втратив чинність на той момент, та нормами ЦПК України (1618-15) 2004 року.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29 - 32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року), подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Здійснюючи перегляд судового рішення за правилами встановленими Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів апеляційного суду не надала належної оцінки діям суду першої інстанції, який застосував при вирішенні справи норми ЦПК України 1963 (1501-06) року, що втратив чинність з 01.09.2005 року, і разом з тим, застосував норми ЦПК України (1618-15) 2004 року.

Відповідно до ч.3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції не було достатніх правових підстав для відкриття провадження та здійснення апеляційного перегляду справи за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , оскільки районним судом спір фактично було вирішено за нормами ЦПК України (1618-15) 2004 року, а тому згідно з ч.2 ст. 227 КАС України ухвала апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2006 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу "ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі Немирівські електричні мережі - задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2006 року - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.