22-а-1128/09 Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 07.04.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2008 року по справі № 2-а-3094/08

за позовом ВАТ "АВТРАМАТ"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

Позивач, ВАТ "АВТРАМАТ", звернувся до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення про зменшення ВАТ "АВТРАМАТ" суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на 3822,00 грн.

№ 0000010840\0 від 26.01.2008р. та за листопад 2007 року на суму 3627,00 грн.

№ 0000020840\0 від 26.01.2008 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає висновки акту перевірки № 63/40-027/00236027 від 15.01.2008 про порушення ВАТ "АВТРАМАТ"п.п. 7.7.7. п. 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", такими, що не відповідають даним податкового повідомлення-рішення №0000010840/0 від 26.01.2008 року, в якому зазначено, що актом перевірки встановлено порушення вимог п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Також в податковому повідомленні-рішенні № 0000020840/0 міститься ознака бюджетного відшкодування, що зменшується відповідачем - "2", тобто, відшкодування за експортом. При цьому в акті перевірки не міститься висновків щодо виявлених порушень Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) за експортними операціями. Розрахунок частки оподатковуваних операцій в загальному обсязі продажу перевіряючими здійснений самостійно за вересень 2007 року - 99,65%, за жовтень 2007 року - 99,68%, в результаті

виключення з загального обсягу здійснених операцій звітного періоду суми реалізації відходів і брухту металу. Відходи і брухт чорних металів утворюються в процесі виробничої діяльності в межах технологічних норм: в станкоінструментальному виробництві - при обробці стальних виробів, в механооброблювальному виробництві - при виготовленні готових виробів в процесі штамповки (виштамповка та висічка), або отримуються від списання зношеного інструменту, та при ліквідації фізично зношених основних фондів, а не виготовляються та не придбаваються підприємством. В зв'язку з чим застосування до цих операцій п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є невірним.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, зазначив, що позивачем, ВАТ "Автрамат"у деклараціях з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2007 року вказано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 206619 грн., однак за результатами проведеної перевірки бюджетне відшкодування зменшено на 3822 грн. Перевіркою з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2007 року зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2007 року на суму 3944 грн., у зв'язку з наступними порушеннями: ВАТ "Автрамат" завищено суму податкового кредиту у жовтні 2007 року на суму 3627,00 грн. (за рахунок визначення обсягів реалізації по операціям, які звільнені від оподаткування), завищено суму податкового кредиту у жовтні 2007 року на суму 317,00 грн. (за рахунок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ). Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг). не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами. Перевіркою постачальників позивача згідно документів наданих до перевірки, по комп'ютерним базам даних та автоматизованих інформаційних системах державної податкової служби встановлено відсутність даних реєстрації як платників по деяких постачальниках. У зв'язку з викладеним неправомірно віднесені до складу податкового кредиту у жовтні 2007 року суми ПДВ у розмірі 3822 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2008 року адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "АВТРАМАТ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0000010840/0 від 26.01.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року у розмірі 3822,00 грн.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0000020840/0 від 26.01.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року у розмірі 3627,00 грн.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2008 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення при неповному з’ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема: п.п.7.4.1, п.п. 7.4.3 п.7.4, п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем письмових заперечень на апеляційну скаргу не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просили її задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 15.01.2008 року та 16.01.2008 року у м. Харкові Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведені документальні невиїзні (камеральні) перевірки ВАТ "АВТРАМАТ" з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад 2007 року.

За результатами проведених перевірок складені відповідні акти

№ 63/40-027/00236027 від 15.01.2008 року та №73/40-027/00236027 від 16.01.2008 року.

Згідно висновків зазначених актів в ході перевірок встановлені порушення позивачем п.п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищення ВАТ "АВТРАМАТ" суми податкового кредиту у жовтні 2007 року на суму 3822 грн. та у листопаді 2007 року на суму 3944 грн. за рахунок визначення обсягів реалізації по операціям, які звільнені від оподаткування.

На підставі актів перевірок СДПІ ВПП у м. Харкові винесені податкові повідомлення-рішення № 0000010840/0 від 26.01.2008 року, № 0000020840/0 від 26.01.2008 року, якими, відповідно до п.п. 7.7.7 "б" п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з посиланням на порушення позивачем пп.7.4.3 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування за жовтень 2007 року ВАТ "АВТРАМАТ" зменшено на 3822,00 грн. та за листопад 2007 року зменшено на 3944,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Відповідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення право платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) —в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, колегія суддів вважає, що при настанні першої з наведених подій у позивача виникає право на податковий кредит.

Враховуючи наведене, а також норми п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит обчислюється платником в податковому періоді, на який припадає придбання (виготовлення) товарів (послуг), в залежності від мети його придбання.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно копії наказу про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ВАТ "Автрамат"№ 1 від 04.01.2005 р., який діяв в 2007 році, згідно п. 2.11 наказу № 1 від 09.01.2007 р., розрахунок браку здійснюється на ВАТ "Автрамат" по фактичним витратам, тобто оприбуткування металобрухту, що утворився внаслідок списання зношеного обладнання, інструменту або як відходи виробництва, здійснюється в момент його фактичного утворення, а не в момент придбання товарів (послуг).

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що під час обчислення податкового кредиту при придбанні товарів ВАТ "Автрамат" не володіє інформацією щодо частки утворюваного в подальшому металобрухту.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, не надав суду доказів того, що позивач в момент обчислення податкового кредиту за звітний період придбання товарів (послуг), частково використаних в подальшому в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, допустив порушення норм законодавства та завищення сум податкового кредиту та не навів норму Закону, якою б встановлювався порядок та спосіб здійсненого СДПІ ВПП у м. Харкові у спірних правовідносинах розрахунку обчислення коефіцієнту частки оподатковуваних операцій в загальному обсязі продажу в звітному періоді.

Колегія судів вважає, що відповідач, як в судовому засіданні суду першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятих ним спірних рішень.

Отже, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, що запропонований відповідачем в акті перевірки та в поясненнях розрахунок обчислення коефіцієнту частки оподатковуваних операцій в загальному обсязі продажу в звітному періоді, на який припадає реалізація металобрухту ВАТ "Автрамат", згідно якого коригується податковий кредит в поточному періоді, виходячи з ціни реалізації металобрухту, не ґрунтується на законодавчих актах і є таким, що не підлягає застосуванню.

З огляду на те, що при проведенні перевірки податковим органом обчислено лише коефіцієнт оподатковуваних операцій певного звітного періоду без з’ясування, чи існувала умова для застосування п.п. 7.4.3 (часткове використання придбаного товару), без визначення суми податкового кредиту, сформованого при придбанні цього товару, та з помилковим обрахуванням частки використання цього товару в оподаткованих операціях, колегія суддів погоджується з висновком суду, що посилання відповідача в акті перевірки та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на порушення ВАТ "АВТРАМАТ" на п.7.4.3 ст.7, підпункту 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є помилковими та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи та дослідженими письмовими доказами.

Крім того, в податковому роз'ясненні від 05.06.2008 року, лист №5658/6/16-1515-20 ДПА України (v5658225-08) надає роз'яснення щодо розподілу податкового кредиту по придбаному металу. Так, у разі, якщо в результаті виробництва утворюється металобрухт, який реалізується, згідно якого в даному випадку слід застосовувати п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість, а саме: якщо в подальшому товари починають використовуватись в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то з метою оподаткування такі товари вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання, але не нижче ціни їх придбання.