ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого – судді Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є.,Кобилянського М.Г., Мойсюка М.І., Юрченка В.В.,
секретар: Мудрицька Ю.В.
за участю представників позивача – Зіми Д.Л. та Березовського Г.В., представника відповідача – Устименка В.А., представника прокуратури – Атаевої Ж.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізований виставочний центр" до Виконавчого комітету Донецької міської ради про визнання недійсним рішення, спонукання до винесення рішення та укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок за касаційною скаргою Виконавчого комітету Донецької міської ради на постанову господарського суду Донецької області від 30 листопада 2006 року та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 5 вересня 2007 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2006 року ВАТ "Спеціалізований виставочний центр" звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Донецької міської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 635 від 25 жовтня 2006 року "Про відмову ВАТ "Спеціалізований виставочний центр" у продажі земельних ділянок" та спонукання до прийняття рішення та укладення договорів по продаж земельних ділянок:
- площею5740кв.м., розташованої по вулиці Челюскінців, 189-в в Київському районі м. Донецька під розміщення готельного комплексу відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 29.09.2005 р. за І 259757,80 грн.;
- площею 37480 кв. м., розташованої по вулиці Челюскінців, 189-в в Київському районі м. Донецька під розміщення виставкових павільйонів "Вугілля-83", "Вугілля-90" та відкритих виставочних площадок відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 29.09.2005 р. за 5817645,60 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що оскаржуване рішення винесено в порушення вимог ч.2 та ч.8 ст. 128 Земельного кодексу України, оскільки вони мали повне право на позитивне рішення відповідача.
Постановою господарського суду Донецької області від 30 листопада 2006 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 635 від 25 жовтня 2006 року "Про відмову ВАТ "Спеціалізований виставочний центр" у продажі земельних ділянок"". Зобов’язано виконавчий комітет Донецької міської ради у 10-денний з моменту набрання чинності постанови – прийняти рішення та укласти договори купівлі-продажу земельної ділянки:
- площею 5740 кв. м., розташованої по вулиці Челюскінців, 189-в в Київському районі м. Донецька під розміщення готельного комплексу відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 29.09.2005 р. за 1 259757,80 грн. ;
- площею 37480 кв. м., розташованої по вулиці Челюскінців, 189-в в Київському районі м. Донецька під розміщення виставкових павільйонів "Вугілля-83", "Вугілля-90" та відкритих виставочних площадок відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 29.09.2005 р. за 5817645,60 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 5 вересня 2007 року рішення суду першої інстанції змінено в частині вартості спірних земельних ділянок відповідно до звіту судової товарознавчої експертизи з грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення станом на 29.09.2006 площу 5740 кв.м за 1890928 грн.20 коп. а площу 37480 кв.м за 8676 994 грн. 80 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки суди порушили норми матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач зазначає, що судами неправильно розтлумачені норми ст.ст. 127, 128 Земельного кодексу України та порушені деякі принципи адміністративного судочинства.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 60/44 від 14 травня 1996 року та Державного акту на право постійного користування землею І-ДН № 003945 від 20 червня 1996 року, ВАТ "Спеціалізований виставочний центр користується земельною ділянкою площею 70400 кв. м., наданою під розміщення виставкових павільйонів "Вугілля-83", "Вугілля-90", відкритих виставочних площадок та басейну по вул. Челюскінців, 189 "в" в Київському районі м. Донецьку. Відповідно до рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 14/9 від 20 січня 1997 року та Державного акту на право постійного користування землею 1-ДН № 006555 від 25 лютого 1997 року позивач має в користуванні земельну ділянку площею 31300 кв. м. надану під розміщення готельного комплексу по вул. Челюскінців, 189 "в" в Київському районі м. Донецьку.
11 жовтня 2004 року позивач на ім’я Донецького міського голови звернувся з клопотаннями про продаж земельної ділянки площею 31300 кв. м., розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189 "в" про продаж земельної ділянки площею 70400 кв. м., розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189 в. До клопотання про продаж земельних ділянок позивач надав Державні акти на право постійного користування землею та свідоцтво про державну реєстрацію позивача. До вище перелічених документів була також надана експертна грошова оцінка спірних земельних ділянок., яка була виконана за замовленням позивача.
Постановою господарського суду Донецької області від 4 травня 2006 року по іншій справі визнано рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 58 від 25 січня 2006 року "Про відміну рішень виконкому міської ради від 17 липня 1998 року №211/3, від 17 липня 1998 року №211/6, від 17 липня №211/7, від 21 червня 2000 року №255 "Про продаж земельних ділянок у власність ВАТ "Спеціалізований виставочний центр" недійсним. Зобов’язано виконком Донецької міської ради у 10-ти денний строк з моменту набранням чинності постанови укласти та посвідчити нотаріально з позивачем договори купівлі-продажу земельних ділянок згідно рішень виконкому Донецької міської ради № 211/3, № 211/6, № 211/7 від 17 липня 1998 року зі змінами, внесеними рішенням № 255 від 21 червня 2000 року, а саме: договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 17400 кв. м., розташованої по вулиці Челюскінців, 189 "в" у Київському районі, під розміщення існуючого виставочного павільйону "Вуґілля-90" у відповідності з актом продажу земельної ділянки від 15.06.2000 р. за 747435,90 грн.; договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 15520 кв. м., розташованої по вулиці Челюскінців, 189 "в" у Київському районі, під розміщення існуючого виставочного павільйону "Вуґілля-83" у відповідності з актом продажу земельної ділянки від 15.06.2000 р. за 982554,79 грн.; договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 25560 кв. м., розташованої по вулиці Челюскінців у Київському районі, під розміщення проектованого бізнес-центру та готелю виставочного комплексу у відповідності з актом продажу земельної ділянки від 15.06.2000 р. за 932325,58 грн. Зазначене рішення є чинним та має приюдиційне значення.
З урахуванням зазначеного судового рішення, позивач звернувся до відповідача з доповненнями до раніше поданого клопотання про продаж спірних, у даній справі, земельних ділянок.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс) крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.
Судами по даній справі правильно встановлено, що на час звернення до суду спірні земельні ділянки знаходилися у користуванні позивача та на них розташований єдиний майновий комплекс ВАТ "Спеціалізований виставочний центр", що є в свою чергу нерухомістю. Висновок про це, зробили суди першої та апеляційної інстанцій по іншій справі №3/57а, рішення по яких набули законної сили та залишені без змін при перевірці у касаційному порядку. Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи. Враховуючи наведене, на час звернення у позивача було право на придбання спірних земельних ділянок шляхом купівлі-продажу поза межамі конкурсних засад, про що зазначено у ч.2 ст. 127 Земельного кодексу України. Згідно частини 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель комунальної та державної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 128 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, зацікавлені в придбанні земельних ділянок у власність, надають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або в сільську, селищну, міську раду. При цьому Законом встановлени вичерпний перелік документів, які додаються до клопотання. В місячний термін таке клопотання повинно бути розглянуто та прийнято рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажі із зазначенням причин відмови. Частиною п’ятою статті 128 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав за якими може бути відмовлено в продажу земельної ділянки це: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб’єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності. Судами встановлено, що позивач виконав встановлені законом вимоги щодо надання документів для викупу земельних ділянок.
З оглядом на викладене, у відповідача не було законних підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача про продаж спірних земельних ділянок, а тому судами обгрунтовано задоволено позов в частині визнання недійсним рішення відповідача №653 від 25 жовтня 2006 року щодо відмови у продажі спірних земельних ділянок позивачу.
Враховуючи наведене, посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
Разом з цим, колегя суддів не може погодитися з висновком суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволенні адміністративного позову щодо зобов'язання відповідача у 10-денний строк з моменту набрання чинності постанови – прийняти рішення та укласти договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок у певних межах та за певну ціну.
З змістом п.30, 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 122 Земельного кодексу України питання щодо врегулювання земельних відносин віднесено до компітенції сільських, селищних, міських рад. Розгляд спорів з приводу умов укладення договорів купівлі-продожу до компетенції адміністративних судів не віднесено, а повинні розглядатися в порядку господарського або цивільного судочинства.
Зобов'язавши виконавчий комітет Донецької міської ради укласти з позивачем довор купівлі-продожу земельних ділянок певного розміру та за певну ціну, адміністративний суд перебрав на себе повноваження міської ради та його виконкому та вийшов за межі своїх повноважень. Тому, колегія суддів вважає, що оскільки у даній справі немає необхідності досліджувти нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині, рішення суду першої та апеляційної інстанцій слід змінити виключивши вказівку суду про зобов'язання відповідача продати земельні ділянки певної площі за певну ціну.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 225, 230 КАС України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Донецької міської ради задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 5 вересня 2007 року та постанову господарського суду Донецької області від 30 листопада 2006 року змінити.
Виключити з резолютивних частин зазначених рішень вказівку про зобов'язання виконавчого комітету Донецької міської ради прийняти рішення та укласти договори купівлі-продажу земельних ділянок: площею 5740кв.м., розташованої по вулиці Челюскінців, 189-в в Київському районі м. Донецька під розміщення готельного комплексу відповідно до звіту судової товарознавчої експертизи з грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення станом на 29.09.2006 р. за 1890928грн.20коп.; площею 37480 кв. м., розташованої по вулиці Челюскінців, 189-в в Київському районі м. Донецька під розміщення виставкових павільйонів "Вугілля-83", "Вугілля-90" та відкритих виставочних площадок відповідно до звіту судової товарознавчої експертизи з грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення станом на 29.09.2006 р. за 8676994грн. 80коп.
В решті зазначені судові рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДІ : С.Є. Амєлін
М.Г. Кобилянський
М.І. Мойсюк
В.В. Юрченко