Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Смоковича М.I.,

Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про незаконні дії та стягнення моральної шкоди,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Апеляційного суду міста Києва від 13 жовтня 2006 року, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 7 лютого 2006 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1 з підстав непідсудності справи Печерському районному суду міста Києва.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 13 жовтня 2006 року його апеляційну скаргу залишено без розгляду з підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

У поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначеної ухвали судді апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 186 КАС України (2747-15) , про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обгрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Частинами 4 та 5 цієї ж статті встановлено, що заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали або ж без попереднього подання такої заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо ж ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Ухвала постановлена суддею Печерського районного суду міста Києва 7 лютого 2006 року без виклику позивача (а. с. 1), копія зазначеної ухвали того ж дня направлена ОСОБА_1

Останнім днем подання заяви про апеляційне оскарження ухвали судді суду першої інстанції або апеляційної скарги було 13 лютого 2006 року.

Втім, апеляційну скаргу на судове рішення позивач надіслав 26 вересня 2006 року (а. с. 10).

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду, суддя суду апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що позивач пропустив встановлений частиною 3 статті 186 КАС України (2747-15) строк апеляційного оскарження та з заявою про поновлення пропущеного строку не звертався.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки він грунтується на вимогах закону та підтверджується матеріалами справи.

Доводи ж, наведені у касаційній скарзі, цього висновку не спростовують.

Оскільки суддею суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 норми процесуального права не порушено, то, відповідно до частини 3 статті 220-1 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, а оскаржуване судове рішення залишає без змін.-

З огляду на викладене, керуючись статтями 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Апеляційного суду міста Києва від 13 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .