Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

суддів : Бутенка В.I.(доповідач),

Лиски Т.О.,

Панченка О.I.,

Сороки М.О.,

Штульмана I.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність Ялтинської міської ради та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду із скаргою, в якій просили визнати неправомірними дії посадових осіб Ялтинської міської ради при вирішенні питання про надання їм земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків та зобов'язати відповідачів усунути допущені порушення і вирішити питання про надання земельних ділянок в порядку і строки, передбачені законодавством.

Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 травня 2005 року виділено в окреме провадження скаргу ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність Ялтинської міської ради.

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Ялтинської міської ради при розгляді заяви ОСОБА_1 про надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та зобов'язано відповідача розглянути таку заяву відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову місцевого суду залишено без розгляду.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції, як такої, що ухвалена із порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Залишивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду, суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що заявником пропущено строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.

Такий висновок відповідає вимогам чинного процесуального законодавства і наявним матеріалам справи.

Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України (2747-15) , пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Згідно із ч.ч.3, 5 ст. 186 КАС України (2747-15) заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У відповідності із ч.6 ст. 186 КАС України (2747-15) , заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2005 року позивач був присутній в судовому засіданні суду першої інстанції, однак з апеляційною скаргою звернувся лише 28 квітня 2006 року, при цьому він не порушував питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку.

З наведеного вбачається, що апеляційний суд правильно врахував ту обставину, що ОСОБА_1 пропущено строк на подання апеляційної скарги та з дотриманням вимог процесуального закону залишив цю скаргу без розгляду.

Доводи касаційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції прийнято законне і обгрунтоване рішення, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.