№К-12481/06

№К-12664/06

№К-13205/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Меньшикова О.Я.

за участю представників:

відповідача 1: Сліденко А.В.;

прокуратури: Дубас В.А.

розглянувши касаційні скарги Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова та Державної податкової адміністрації у Харківській області

на постанову Господарського суду Харківської області від 31.10.2005р.

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2006р.

у справі №А-27/246-04

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Харківпостач"

до 1.Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

2.Державної податкової адміністрації у Харківській області

3.Відділення державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова

за участю Прокуратури Харківської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та стягнення коштів з Державного бюджету України

Акціонерне товариство закритого типу "Харківпостач" (далі по тексту – позивач, АТЗТ "Харківпостач") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту – відповідач 1, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова), Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі по тексту – відповідач 2, ДПА у Харківській області) та Відділення державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту – відповідач 3, ВДК), в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 18.09.2002р. за однаковим номером 1678/23-103/01882858 та стягнути з Державного бюджету України кошти у розмірі 93784,23 грн. (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Господарського суду Харківської області від 31.10.2005р. у справі №А-27/246-04 (суддя Бородіна Н.М.), яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2006р. (головуючий суддя – Карбань І.С., судді Бабакова Л.М., Шутенко І.А.), позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсними два податкові повідомлення-рішення від 18.09.2002р. за однаковими номерами 1678/23-103/01882858; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та ДПА у Харківській області не погоджуючись з постановою Господарського суду Харківської області від 31.10.2005р. та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2006р. у справі №А-27/246-04, звернулись з касаційними скаргами, в яких просять їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та ДПА у Харківській області не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.09.2002р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято два податкові повідомлення-рішення з однаковими номерами 1678/23-103/01882858, якими позивачу нараховано суму податкових зобов’язань з: 1) податку на прибуток у розмірі 85879,50 грн., в т.ч. 69720,00 грн. основного платежу та 16159,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) податку на додану вартість у розмірі 7904,73 грн., в т.ч. 6323,78 грн. основного платежу та 1580,95 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі акту "Про результати перевірки Акціонерного товариства закритого типу "Харківпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.04.2000р. по 30.06.2002р." від 09.09.2002р. №5117/23-103/01882858-ДСК-2 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено суму валових витрат на 187279,42 грн. при відображенні господарської операції на виконання договору від 02.11.2000р. по реалізації складу зберігання рідини, укладеного з позивачем з Приватним підприємством "Сервіс П.В.Ю.".

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що правомірність відображення позивачем у податковому обліку господарської операції з реалізації складу зберігання рідини за договором від 02.11.2000р., укладеним позивачем з Приватним підприємством "Сервіс П.В.Ю." була предметом розгляду у справі №А-41/244-04.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.12.2004р. у справі №А-41/244-04, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2005р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2005р., встановлено правомірність відображення позивачем в бухгалтерському та податковому обліку зазначеної операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність висновків Акту перевірки щодо завищення позивачем суми валових витрат на 187279,42 грн. при відображенні господарської операції на виконання договору від 02.11.2000р. по реалізації складу зберігання рідини, укладеного з позивачем з Приватним підприємством "Сервіс П.В.Ю.", а отже податкові повідомлення-рішення від 18.09.2002р. за однаковими номерами 1678/23-103/01882858 визнано недійсними правомірно та обґрунтовано.

В частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України коштів у розмірі 93784,23 грн., судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.04.2004р. позивачу повернуті кошти сплачені ним платіжними дорученнями від 18.10.2002р. №1539 у розмірі 85879,50 грн. та №1538 у розмірі 7904,73 грн. на виконання спірних податкових повідомлень-рішень, а отже підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Харківської області від 31.10.2005р. та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2006р. у справі №А-27/246-04 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова та Державної податкової адміністрації у Харківській області на постанову Господарського суду Харківської області від 31.10.2005р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2006р. у справі №А-27/246-04 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від 31.10.2005р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2006р. у справі №А-27/246-04 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.