Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26 березня 2007 року у справі №А-10/102 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Лугівської сільської ради, треті особи: Рожнятівський районний відділ земельних ресурсів та Рожнятівський районний відділ освіти про визнання частково нечинним рішення, -

В травні 2006 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Лугівської сільської ради, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати нечинним рішення відповідача від 27.08.2006р. в частині надання земельної ділянки школі в с.Луги, а також зобов'язати відповідача внести зміни у рішення від 27.08.2006р. в частині розміру земельної ділянки та привести у відповідність до матеріалів погодження місця розташування об'єкта і розміру земельної ділянки площею 0,0592га.

В процесі розгляду справи до участі в якості третіх осіб було залучено Рожнятівський районний відділ земельних ресурсів та Рожнятівський районний відділ освіти.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26 березня 2007 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

_________________________________________________________________________________________________________________

Справа № К-9685/07 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття спірного рішення були заяви Лугівської загальноосвітньої школи, Рожнятівського районного відділу освіти, а також акт обстеження території Лугівської ЗОШ від 22.08.2006р., складений комісією за участі спеціаліста відділу земельних ресурсів.

Відповідно до зазначеного акту за Лугівською загальноосвітньою школою рахується земельна ділянка площею 0,60 га. та з посиланням на генеральний план забудови села від 1981р., яким заплановано будівництво нової школи комісія рекомендувала сільраді передати школі в постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,4774 га, в тому числі спірну, на яку претендував позивач.

Згідно довідки Рожнятівського районного відділу земельних ресурсів №1.1.-21/368 від 13.10.2006р. та земельно-облікових документів за Лугівською загальноосвітньою школою станом на 01.07.2006р. рахується земельна ділянка площею 0,60 га і школа, як землекористувач внесена до бази даних державної статистичної звітності.

Відповідно ст.ст. 142- 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень.

Статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 34 ст. 2 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад (280/97-ВР) .

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку, що спірне рішення Лугівської сільської ради прийняте в межах компетенції органу, який його видав та відповідає нормам земельного законодавства, адже надання земельної ділянки позивачу в розмірі 0,0592 га. призведе до позбавлення Лугівської загальноосвітньої школи права власності на землю, прийняте спірне рішення відповідає інтересам сільської громади.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 - відхилити.

Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26 березня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.