Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Меньшикова О.Я.

за участю представників:

позивача: не з’явились;

відповідача: Фатула М.М.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2005р.

у справі №5/257

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Смог"

до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологічний парк "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка"

про визнання недійсним рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю "МП Смог" (далі по тексту – позивач, ТОВ "МП Смог") звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області (далі по тексту – відповідач, ДПІ у м. Ужгороді) про визнання недійсним рішення від 10.05.2002р. №731/23-1/02807474/7616.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2004р. у справі №5/257 (суддя Йосипчук О.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2005р. у справі №5/257 (головуючий суддя – Бонк Т.Б., судді Марко Р.І., Бойко С.М.) скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2004р.; визнано недійсним рішення ДПІ у м. Ужгороді від 10.05.2002р. №731/23-1/02807474/7616.

ДПІ у м. Ужгороді, не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2005р. у справі №5/257, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити без змін рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2004р.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у м. Ужгороді не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного спору є правомірність нарахування позивачу штрафних санкцій на підставі того, що між позивачем та технологічним парком, учасником якого він є, не укладено договір про спільну діяльність, у зв’язку з чим відповідачем зроблено висновок про те, що позивач не має статусу учасника технологічного парку та не може здійснювати діяльність в пільговому режимі.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини у справі.

22.06.2001р. позивачу Міністерством освіти та науки України видано свідоцтво №10 серія ІНВ-2 про реєстрацію інвестиційного проекту "Розробка та організація виробництва вузлів обліку газу промислових комерційних з класом точності 1.0 для збереження енергоресурсів в теплоенергетичних установках" із строком виконання: початок з 01.07.2001р. по 30.06.2006р. Заявник проекту - Технологічний парк "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка".

22.06.2001р. Міністерством освіти та науки України видано свідоцтво про державну реєстрацію інноваційної структури №ТП-3, в якому зазначено, що цього дня зареєстровано - Технологічний парк "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка" (Технологічний парк "Інтос"). Серед учасників під номер дванадцять зазначене ТОВ "МП СМОГ" (02807474).

07.06.2001р. укладено договір про спільну діяльність по створенню та функціонуванню технологічного парку "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка", учасники Технопарку делегували ТОВ "Технологічний парк" права і обов’язки щодо проведення господарської та іншої діяльності Технопарку, доручили йому виступати від імені Технопарку, здійснювати всі необхідні правові, господарські дії. Згідно із додатком №12 до вказаного договору приєднався й позивач.

Крім цього, ТОВ "МП СМОГ" уклало договір від 12.09.2001р. №10-ІНВ-2/1 про спільну діяльність при виконанні інноваційного проекту "Розробка та організація виробництва вузлів обліку газу промислових комерційних з класом точності 1.0 для збереження енергоресурсів в теплоенергетичних установках" з ТОВ "Технологічний парк "ІНТОС". Згідно цього договору ТОВ "МП СМОГ" виконує роботи, які передбачені бізнес - планом інноваційного проекту. Пунктом 3.2 договору передбачено, що кожна сторона виконує роздільний облік витрат за договором та забезпечує надання фінансової податкової, статистичної, інших видів звітності відповідним уповноваженим установам. Бізнес-планом, затвердженим президентом технологічного парку на позивача покладався обов’язок з виконання інвестиційного проекту, зокрема створення метрологічної ділянки під коректор. Перевіркою та вантажними митними деклараціями підтверджується факт придбання позивачем газових лічильників, комплектів обладнання для фільтрування і очистки газу, частини газових лічильників. Фактів, які б доводили використання коштів або ж придбаних товарно-матеріальних цінностей не для виконання інвестиційного проекту відповідачем під час перевірки не встановлено.

Відповідно до Положення про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.1996р. №549 (549-96-п) (далі по тексту – Положення) інноваційні структури виду Б створюються шляхом укладення учасниками інноваційної структури договору про спільну діяльність. Договір повинен містити відомості про склад учасників, напрями інноваційної діяльності, органи управління і порядок прийняття ними рішень, права та обов’язки учасників, порядок фінансування спільної діяльності та розподілу прибутку, прийняття нових учасників інноваційної структури, порядок ліквідації інноваційної структури (припинення дії договору) та розподілу майна між учасниками.

В Положенні відсутні вимоги щодо обов’язку учасників інноваційної структури здійснювати реєстрацію договору про спільну діяльність в органах державної податкової служби, а факт такої факт реєстрації не пов’язується з отриманням відповідних пільг.

Зазначений висновок можна зробити зі змісту Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок укладення договорів про спільну діяльність щодо виконання інвестиційних та інноваційних проектів" від 14.12.2001р. №1691 (1691-2001-п) , але ця постанова набрала чинності після підписання договору про спільну діяльність від 12.09.2001р. №10-ІНВ-2/1.

Договір про спільну діяльність від 12.09.2001р. №10-1НВ-2/1 не передбачає виникнення обов’язків із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) за результатами спільної діяльності всіх учасників загалом.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позбавлення пільг належним чином зареєстрованого учасника технологічного парку – ТОВ "МП СМОГ" на тій підставі, що такий учасник не зареєстрував договір про спільну діяльність в органах державної податкової служби не відповідає вимогам чинного на момент вчинення спірних правовідносин законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2005р. у справі №5/257 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2005р. у справі №5/257 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2005р. у справі №5/257 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.