Колегія суддів Вищого адміністративного

суду України у складі :

Головуючого - судді Бутенка В. І.,

Суддів : Лиски Т. О.,

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права і відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2,- представника позивача ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 20 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду одеської області від 20 вересня 2006 року,-

В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що відповідач при начисленні йому надбавки до пенсії, як інваліду війни 2-ої групи, порушив чинне законодавство, а саме ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист" ст. 25 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", чим позивачу була причинена майнова шкода.

Просив визнати право на надбавку до пенсії як інваліду війни 2 групи з 01 березня 2003 року у розмірі 938 грн., з 1 січня 2004 року в розмірі 996, 41 грн., з 1 січня 2005 року у розмірі 1162 грн., виходячи з встановленого Законами України на кожний рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, та обов'язати відповідача провести перерахунок розміру пенсії з урахуванням зазначених надбавок, та сплатити суми цих надбавок.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 20 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду одеської області від 20 вересня 2006 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2,- представник позивача ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені судами рішення, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2008 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами вірно встановлено, що позивач є генерал-лейтенантом запасу Збройних Сил України і пенсіонером Міністерства оборони України. В період проходження дійсної військової служби позивач брав участь в бойових діях.

З 2003 р. позивачу Одеським обласним військовим комісаріатом виплачується пенсія за вислугу років з урахуванням надбавки за участь в бойових діях у розмірі 58,17 грн., а на 01.10.2003 р.- у розмірі 69, 69 грн.

Призначення та виплата до пенсії надбавки за участь в бойових діях здійснюється відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. (2262-12) та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. (3551-12)

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції, чинній на момент розгляду справи) учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно пункту "в" статті 25 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" інвалідам війни II групи пенсії по інвалідності підвищуються на 350 процентів мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком на період до 01.10.2003 р. був визначений постановами Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 березня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 березня 1996 року" від 19.03.1996 р. № 342 (342-96-п) , "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року" від 26.07.1996 р. № 831 (831-96-п) і складав 16,62 грн. Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002 р. № 1 (1-2002-п) мінімальна пенсія за віком була встановлена у розмірі 19,91 грн. з 01.10.2003 року.

Позивачу в період до 01.10.2003 року виплачувалась надбавка як інваліду війни 2-ої групи у розмірі 58,17 грн., що відповідає 350 % мінімальної пенсії за віком (16,62 х 350% = 58,17 грн.), а з 01.10.2003 року у розмірі 69,68 грн., що також відповідає 350 % мінімальної пенсії за віком (19,91 х 350% = 69,68 грн.).

Суди правильно вказують на те, що вимоги позивача про розрахунок надбавки як інваліду 2-ої групи з 01.01.2004 р. повинен здійснюватись виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 284,69 грн., а з 01.01.2005 р. виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 332,00 грн., не можуть бути задоволені, оскільки особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом і є ветеранами війни або особами, на котрих поширюється дія Закону України від 22.10.1993 р. (3551-12) № 3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення провадиться виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 19, 91 грн., встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) , дію якої з 01.10.2003 р. поширено на вказаних осіб постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 р. № 1350 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1350-2003-п) .

Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів, що позивач не має права на перерахунок розміру надбавки як інваліду війни 2-ої групи, виходячи з розмірів, встановлених на 2000 2005 роки, прожиткового мінімуму та мінімальної пенсії за віком, яка передбачається Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. (1058-15) № 1058, який вступив в дію з 01.01.2004 р.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами ч.1 ст. 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_2,- представника позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 20 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду одеської області від 20 вересня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.