Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2005 р.

у справі № 26/132 а

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у місті Маріуполі

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.07.2005 р. відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2005р. вказане рішення скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002082343/0 від 23.06.2004 р. про застосування штрафу в сумі 4200 грн. Задоволені позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002082343/0 про застосування штрафу в сумі 4200,00 грн. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002072343/0 від 23.06.2004 р. в частині визначення суми штрафу як податкового зобов'язання. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з Жовтневої МДПІ на користь СПД - фізичної особи ОСОБА_1 судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно-технічних послуг пропорційно задоволених вимог у сумі 122,75грн.

Жовтнева МДПІ м. Маріуполя подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсним податкового повідомлення №0002082343/0 від 23.06.2004 р. про застосування штрафу в сумі 4200 грн. Посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 р. №98/96-ВР.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірним податковим повідомленням-рішенням № 002082343/0 застосовано до позивача штраф у розмірі 4200 грн. за порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 р. №98/96-ВР, яке полягало у тому, що 18 торгових патентів знаходились у недоступному для огляду місці, а саме: копії торгових патентів розміщені на стенді один під одним, стенд знаходився на полу, не у місці розташування гральних автоматів.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що позиція суду стосовно відсутності з боку позивача порушень порядку використання, розміщення торгового патенту, зокрема щодо його відкритості та доступності, є правильною.

За умови розміщення позивачем торгових патентів в ігровому залі один під одним на стенді, який знаходився на підлозі, не можна вважати, що такі патенти не є відкритими та доступними.

Суди попередніх інстанцій надали правильну правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, зазначивши, що у податкового органу не було правових підстав для їх прийняття у формі податкових повідомлень-рішень, оскільки застосування за порушення вимог законодавства, якими встановлені правила торгівлі, штрафної санкції шляхом прийняття такої форми акту ненормативного характеру, як податкове повідомлення, є неправомірним. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (2181-14) є спеціальним законом із питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), перелік яких визначає Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. № 1251-XII (1251-12) , а також порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами за порушення вимог податкового законодавства, яким не є Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 р. №98/96-ВР (98/96-ВР) , а податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання зі сплати податку, збору (обов'язкового платежу), визначену контролюючим органом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення може бути прийнято лише щодо податкових зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових) платежів, перелік яких визначений Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , а також зі сплати штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за правильне касаційну скаргу залишити без задоволення, а законну та обґрунтовану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2005 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.