Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: Дерещука О.М.

відповідача: Зотової Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Могилів-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції

на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.02.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.05.2005

у справі № 9/338-04

за позовом ВАТ "Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів"

до Могилів-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Могилів-Подільської ОДПІ №113-23-0332767 від 19.05.2004, в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 187228 грн. та фінансових санкцій у сумі 93614 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.02.2005, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.05.2005, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської ОДПІ №113-23-0332767 від 19.05.2004, в частині донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 187228 грн. основного платежу та фінансових санкцій у сумі 93614 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив в задоволенні скарги відмовити, судові рішення залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено комплексну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з врахуванням вимог п.2 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період 01.02.2003 по 01.03.2004, за результатами якої складено акт №50/23-111/03327670 від 18.05.2004.

На підставі акту перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке за результатами адміністративного оскарження позивачем, залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено договір доручення №К-03/03 від 08.09.2003 з ЗАТ "Інвестиційна компанія "Енерго-проект", за умовами якого ЗАТ "Інвестиційна компанія "Енерго-проект" (Повірений) зобов'язується від імені та за кошти позивача (Довірителя) укласти угоди щодо купівлі простого векселя №32073515837 вартістю 744000 грн., емітентом якого є ПП "Надійний захист".

29.09.2003 позивачем укладено договір доручення №37-К з АТЗТ "Нафта-Інвест", за умовами якого АТЗТ "Нафта-Інвест" (Повірений) зобов’язується від імені та за кошти позивача (Довіритель) укласти угоди щодо купівлі простого векселя №32073515838 вартістю 286081 грн., емітентом якого є ПП "Надійний захист".

09.09.2003 між ПП "Складні сплави" (продавець) та ЗАТ "Інвестиційна компанія "Енерго-проект" (повірений) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №к-04/03, за умовами якого ПП "Складні сплави" зобов'язалось передати у власність позивача цінний папір – простий вексель №32073515837 вартістю 744000 грн., емітентом якого є ПП "Надійний захист".

09.09.2003 також було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №38-к між ПП "Складні сплави" (продавець) та АТЗТ "Нафта-Інвест" (повірений) та позивачем (покупець), за умовами якого ПП "Складні сплави" зобов'язалось передати у власність позивача цінний папір – простий вексель №32073515838 вартістю 286080 грн. емітентом якого є ПП "Надійний захист".

Оплата вартості цінних пап ерів за обома договорами купівлі-продажу передбачена на протязі 10 банківських днів з моменту їх підписання.

В подальшому ПП "Складні сплави" та позивачем було прийнято рішення про зміну порядку розрахунків за вищевказані цінні папери шляхом укладання договорів №32/9 від 10.09.2003 та №33/9 від 29.09.2003, згідно яких розрахунок проводиться шляхом обміну товаром без грошової оплати.

На виконання умов договорів позивачем поставлено ПП "Складні сплави" феротитан в кількості 43,5 тон згідно податкової накладної №4218 від 10.09.2003 на загальну суму 892800 грн., у т.ч. ПДВ 148800 грн., а ПП "Складні сплави" передано позивачу простий вексель №32073515837 (емітент ПП "Надійний захист") по податковій накладній №26 від 10.09.2003 на загальну суму 892800 грн., у т.ч. ПДВ 148800 грн. А також стрічку 29НК в кількості 3218 кг і заготовку з сплаву ЮНДК в кількості 1074,68 кг згідно податкової накладної №4219 від 29.09.2003 на загальну суму 343296,24 грн., у т.ч. ПДВ 57216,04 грн., а ПП "Складні сплави" передано позивачу простий вексель №32073515838 (емітент ПП "Надійний захист") по податковій накладній №31 від 29.09.2003 на загальну суму 343296,24 грн., у т.ч. ПДВ 57216,04 грн.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними №26 від 10.09.203 та №31 від 29.09.2003 виданими ПП "Складні сплави" включено позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2003 року.

Згідно з п.1.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Пунктом 1.19 цього Закону під бартером (товарний обмін) розуміється господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги), у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг), а п.1.31 ст. 1 Закону встановлено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за оплату або компенсацію, незалежно від її надання, а також операції з безоплатною надання товарів.

Отже, суди попередніх інстанцій правильно визнали, що векселі, передані в погашення заборгованості за отримані матеріальні цінності підпадають під ознаки товару в розумінні ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а товарообмінні операції обкладаються податком на прибуток та податком на додану вартість.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на п.4.8 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" є помилковим, оскільки його застосування можливе у разі, коли платник податку здійснює операції з продажу товарів під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі векселя.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняли правильне рішення, і не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Могилів-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 01.02.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.05.2005 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.