К-24606/06 Про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу - 04.06.2008 Прийняття

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі від 29.11.2005 №9 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2006 у позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, зупиняє заява, подана з дотриманням десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Позивачем подано скаргу до ДПА України з пропуском строку на один день. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. У разі коли інші заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності – шляхом продажу інших активів.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.05.2006 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано (визнано нечинним) рішення №9 від 29.11.2005 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач заперечень на касаційну не надав, представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2003 по 30.09.2004, за результатами якої складено акт №6/13-31-3-00130926 від 03.03.2005.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0000071313/0 від 05.03.2005, яким позивачу визначено податкове зобов'язання відносно сплати частини прибутку, що вилучається до бюджету в сумі 373708,19 грн.; №0000061313/0 від 05.03.2005, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток (доходи) підприємств і організацій у розмірі 14504541,55 грн.; №0000041313/0 від 05.03.2005, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 214456,10 грн.

В процедурі апеляційного узгодження податкових зобов’язань, в порядку, передбаченому п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашенн я зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами", ДПА у Запорізькій області прийнято рішення №5344/7/25-020 від 07.07.2005, яким податкові повідомлення-рішення №0000071313/0, №0000061313/0 скасовані в частині застосованих штрафних санкцій.

Зазначене рішення вручене позивачу 08.07.2005.

За наслідками розгляду скарги ДПА у Запорізькій області позивачу надіслані податкові повідомлення-рішення №0000071313/2 від 11.07.2005 на суму 2484606,69 грн., №0000061313/2 від 11.07.2005 на суму 14256766,20 грн., №0000041313/0 від 05.03.2005 на суму 214456,10 грн., на які 19.07.2005 позивачем подано скарги до ДПА України. Рішенням від 16.09.2005 ДПА України залишила скарги позивача без розгляду у зв’язку з пропуском 10-денного строку, зазначивши, що суми в податкових повідомленнях-рішення є узгодженими і подальшому оскарженню до органів державної податкової служби не підлягають, але можуть бути оскаржені до суду.

27.09.2005 відповідачем направлено позивачу першу податкову вимогу №1/35, а 27.10.2005 другу податкову вимогу №2/41.

29.11.2005 відповідачем прийнято рішення №9 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено право платника податків з урахуванням строків давності оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

ВАТ "Запоріжжяобленерго", скориставшись наданим Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) правом, подало позови до суду про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, за якими Господарським судом Запорізької області відкриті провадження 18.10.2005 у справі №23/524-АП, 17.10.2005 у справі №18/398-АП, 05.10.2005 у справі №5/326-АП.

Згідно підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Пунктом 5.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 №253 (z0567-01) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.06.2003 за №467/7788 (z0467-03) визначено, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення податкового органу з дотриманням вимог Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) стосовно визначення процедури апеляційного узгодження та за умови надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.

При цьому сума податкового зобов’язання виводиться з реєстру податкових повідомлень та обліковується в окремому реєстрі до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження).

Враховуючи, що перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного троку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженими до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача підстав для надсилання позивачу податкових вимог, внесення відомостей до карток особових рахунків платника податків про суми податкового боргу та прийняття рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, є правильними.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків оскарженого рішення суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.05.2006 – без змін.