Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Жовтневої МДПІ м. Маріуполя на рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2005 року по справі № 31/62 за позовом ТОВ "Приазовське автотранспортне підприємство 87511" до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя та Відділу державного казначейства в м. Маріуполі про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 10 червня 2005 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05 липня 2005 року, позовні вимоги ТОВ "Приазовське автотранспортне підприємство 87511" до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя та ВДК в м. Маріуполі про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ – задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Жовтнева МДПІ м. Маріуполя 21 липня 2005 року звернулася з касаційною скаргою до Вищого Господарського суду України, який своєю ухвалою від 07 листопада 2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою вищого адміністративного суду України від 02.10.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Жовтнева МДПІ м. Маріуполя просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в задоволені позову посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судом було встановлено, що 13.09.2004 року позивачем надано до податкового органу декларацію з на додану вартість за серпень 2004 року, в якій сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету складала "0".

22.11.2004 року товариством надано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість в зв’язку із самостійним виявленням помилки у серпні 2004 року, згідно якого позивач у серпні 2004 року має від’ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 116790 грн.

19.10.2004 року ТОВ "Приазовське автотранспортне підприємство 87511" надало податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2004 року, згідно якої у позивача наявні податкові зобов’язання з ПДВ у сумі 20 грн.

Декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2004р, яка була надана до податкового органу 19.11.2004р і розрахунком коригування сум ПДВ позивачем внесено зміни до декларації з податку на додану вартість за вересень 2004 року, а саме згідно рядка 21 даної декларації від’ємне значення з податку на додану вартість, яке підлягає відшкодуванню із державного бюджету складає 345061 грн., 40% з якої (138024,40грн) позивач просить зарахувати в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість протягом трьох наступних звітних періодів, а 60% від заявленої суми (207036,60грн) підлягає перерахуванню на рахунок підприємства.

21.12.2004 року відповідачем було проведено перевірку ТОВ "Приазовське автотранспортне підприємство 87511" щодо обґрунтованості заявленої суми відшкодування ПДВ за серпень – жовтень 2004 року за наслідками якої був складений акт № 106/23-1/32258799, яким суми, що підлягають відшкодуванню попередньо підтверджені.

За результатами проведених зустрічних перевірок контрагентів позивача – ТОВ "Український автобус" та ДП "Богдан – Сервіс", з питання включення до податкових зобов’язань сум ПДВ отриманих від позивача по факту придбання автобусів згідно договорів купівлі – продажу по операціям за якими позивачем був сформований податковий кредит за серпень – жовтень 2004 року були складені акти згідно яких зазначені підприємства зареєстровані як платники податку на додану вартість, надають звітність до податкових органів, заборгованості із сплати податкових зобов’язань щодо спірних правовідносин не мають, податкові накладні зареєстровані в книзі обліку продажу товарів (робі, послуг) за відповідні періоди і включені до податкових зобов’язань з податку на додану вартість, суми вартості отриманих автобусів позивачем сплачені і заборгованість відсутня.

Тобто, матеріалами зустрічних перевірок було підтвердж ено правильність включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених продавцем – ТОВ "Український автобус" та ДП "Богдан – Сервіс".

Згідно п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з пп.7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

До того ж, позивачем були надані платіжні доручення, з яких вбачається сплата останнім ПДВ в ціні товару.

Згідно з ч. 5 п.п.7.7.3 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутись до господарського суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Оскільки позивачем відшкодування податку на додану вартість за вказані періоди у встановлені законодавством терміни у повному обсязі не отримано, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог ТОВ "Приазовське автотранспортне підприємство 87511" про стягнення з державного бюджету бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 323826,60 грн.

Такий висновок судів відповідає вимогам чинного законодавства та встановленим по справі обставинам і не спростовується доводами касаційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу Жовтневої МДПІ м. Маріуполя залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2005 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.