Колегія суддів

головуючого-судді Бутенка В.І.,

суддів: Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

при секретарі: Мацюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за касаційною скаргою Приватного підприємства "Аметист" на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 13 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 04 серпня 2004 року у справі за скаргою Приватного підприємства "Аметист" на відмову у вчиненні нотаріальної дії, зацікавлена особа - Гурзуфська селищна рада, -

У березні 2004 року ПП "Аметист" звернулося до суду в порядку Глави 39 ЦПК України 1963 (1501-06) року зі скаргою на постанову приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Темчиної Н.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії – посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0226 га розташованої по вул. Нікітіна, 9 в смт Гурзуф м. Ялта необхідної для здійснення підприємницької діяльності.

В обґрунтування скарги заявник вказував, що згідно ст. 127 ЗК України продаж земельних ділянок комунальної власності на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать до власності покупця, здійснюється шляхом викупу. Рішенням Гурзуфської селищної ради від 05.09.2003 року ПП "Аметист" дозволено викуп вказаної земельної ділянки, проте приватний нотаріус Темчина Н.О. у своїй постанові про відмову в посвідченні договору зіслалась на відсутність у Гурзуфської селищної ради державного акту про право власності на землю.

Скаржник з такими підставами для відмови не погоджувався з тих міркувань, що пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 13 квітня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду АР Крим від 04 серпня 2004 року, скаргу ПП "Аметист" на відмову приватного нотаріуса Темчиної Н.О. у засвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки було залишено без задоволення.

Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями, ПП "Аметист" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963 (1501-06) року в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просило вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким скаргу задовольнити.

Листом Верховного Суду України від 03.10.2005 р. на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) зазначену касаційну скаргу зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги ПП "Аметист", суд першої інстанції виходив з тих міркувань, що правовідносини, які склались у даній справі випливають з адміністративно-правових та здійснив її розгляд за правилами Глави 31-А ЦПК України 1963 (1501-06) року, чинного на момент звернення зі скаргою.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 285 ЦПК України 1963 року заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі подати про це скаргу до районного (міського) суду за місцезнаходженнямдержавної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів чи робочого місця приватного нотаріуса.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 3 постанови "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" від 31 січня 1992 року №2 (v0002700-92) (зі змінами та доповненнями), за правилами гл. 39 ЦПК в порядку окремого провадження розглядаються скарги на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні громадян і юридичних осіб, щодо яких вчинено нотаріальну дію або одержано відмову на її вчинення.

Районний суд не звернув уваги на те, що скаргу було вірно вмотивовано згідно ст.ст. 285- 287 ЦПК України 1963 року та помилково здійснив розгляд справи за правилами Глави 31-А вказаного Кодексу.

Зазначені порушення залишилися поза увагою колегії суддів апеляційного суду, у зв’язку з чим та відповідно до ст. 227 КАС України постановлені по справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Згідно пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) 2004 року скарги, заяви щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчиненні, подані до набрання чинності цим Кодексом відповідно до глави 39 Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року, розглядаються за правилами позовного провадження, встановленими цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , п.8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , колегія суддів,-

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Аметист" задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 13 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 04 серпня 2004 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.