Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Федорова М.О.

Сергейчука О.А.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

при секретарі судового засідання Меньшиковій О.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка"

на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 16.12.2005р., 15.09.2005 р., 01.11.2005 р.

у справі №3/276-18/188/06-АП

за позовом Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до Закритого акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка"

про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу

Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

(далі по тексту – позивач, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка" (далі по тексту – відповідач, ЗАТ"Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка") про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.07.2005р., позовні вимоги Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

були задоволені. Закрите акціонерне товариство "Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка" звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 12.07.2005 року по справі 3/276-18/188/06-АП.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.09.2005 р. по справі 3/276-18/188/06-АП апеляційна скарга відповідача була повернута заявникові на підставі п.3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, на підставі того, що до скарги не було додано доказів про сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.

18.10.2005 р. позивач повторно звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою після усунення недоліків.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.11.2005 р. апеляційна скарга була знову повернута заявникові на підставі п.4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скарга була подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.

22.11.2005 р. відповідачем було направлено апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на її подання.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.12.2005 р. апеляційна скарга була повернута заявникові без розгляду згідно ст. 102, п.6 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд апеляційної інстанції не знайшов поважних причин та підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги.

В касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з ухвалами апеляційної інстанції. Оскільки скаржник двічі звертався до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення господарського суду, то двічі апеляційний суд повертав апеляційну скаргу, застосовуючи норми Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Коли скаржник, після усунення недоліків, знову звернувся з апеляційною скаргою, то суд при винесені ухвали про повернення апеляційної скарги, вже застосовував норми Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) . Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) почав діяти з 01.09.2005 р., таким чином апеляційний суд повинен був застосувати норми цього Кодексу ще при першому зверненні скаржника і надати час для усунення недоліків, якщо такі мали місце.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , який вже діяв на час подання апеляційної скарги та у встановленні строки подав апеляційну скаргу. Проте, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд не взяв до уваги вище зазначені обставини та відмовив в поновлені строку не навівши переконливих підстав.

Безпідставна відмова в прийнятті апеляційної скарги стала причиною пропуску ЗАТ "Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка" строку апеляційного оскарження. Таким чином, скаржник був штучно позбавлений можливості своєчасно оскаржити рішення суду першої інстанції.

На підставі наведеного, колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що судом апеляційної інстанції були порушені вимоги закону, в результаті чого позивач був позбавлений права на оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, оскаржувані ухвали не відповідають чинному законодавству та підлягають скасуванню, а справу необхідно повернути до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка" задовольнити.

Ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 15.09.2005 р., 01.11.2005 р., 16.12.2005 р. у справі №3/276-18/188/06-АП скасувати. Справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.