Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Ліпського Д.В.,

Цуркана М.I.,

Шкляр Л.Т.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Замезі Ю.I.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 23 червня 2006 року та постанову судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

31 січня 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просила допустити її до участі в справі за позовом її батька ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії - в якості правонаступника в частині вимог про стягнення заборгованості по пенсії в сумі 18 690,84 грн., а в решті просила провадження по справі закрити у зв'язку зі смертю батька.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 23 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2006 року рішення суду першої інстанції змінено та відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до Одеського обласного військового комісаріату про визнання незаконною бездіяльності Одеського обласного військового комісаріату та в стягненні заборгованості в сумі 18 690,84 грн.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивачка ставить питання про скасування судових рішень. Просить направити справу на новий судовий розгляд.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з грудня 1969 року батько ОСОБА_1 ОСОБА_2 був пенсіонером із числа військовослужбовців, одержував пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

У грудні 2004 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом про перерахунок за минулий час пенсії військовослужбовця у бік збільшення й про стягнення її не отриманої частини. Просив обчислити пенсію з урахуванням премій та надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання військовослужбовців після звільнення з військової служби.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25 травня 2005 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 18 серпня 2005 року скасовано рішення суду першої інстанції, а справу направлено на новий розгляд.

IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_2 помер.

ОСОБА_1 вважала, що як правонаступник має право на перерахунок пенсії батька та стягнення її несплаченої частини.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 1219 Цивільного кодексу України (435-15) не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на пенсію.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України (435-15) визначено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

ОСОБА_1 не мала право на перерахунок пенсії померлого батька, і спірні правовідносини, які виникли між ОСОБА_2 та Одеським обласним військовим комісаріатом не допускають правонаступництва.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) у разі смерті особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд закриває провадження у справі.

Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на вимоги законодавства, що призвело до помилкового вирішення спору по суті.

Оскільки заборгованість по пенсії ОСОБА_2 відсутня, тому відсутні правові підстави для стягнення коштів на користь ОСОБА_1

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм процесуального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення.

Керуючись статтями 223, 157, 228, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 23 червня 2006 року та постанову судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2006 року скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.