Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. I.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Мироненка О. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про перерахунок пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2006 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання дій неправомірними і зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням премії в розмірі 33,3 % та 50 % надбавки за особливі умови служби, передбачених Указом Президента України № 926 від 04.10.1996 року (926/96) , 100 % надбавки грошового забезпечення, введеної Указом Президента України № 771/2001 від 31.08.2001 року (771/2001) , 70 % надбавки за безперервну службу, введеної Указом Президента України № 370/2003 (370/2003) року від 24.04.2003 року.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2006 року позов задоволено. Визнано дії ГУ МВС України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням змін в грошовому забезпеченні відповідної категорії працівників МВС України неправомірними. Зобов'язано Управління фінансових ресурсів та економіки ГУ МВС України в м. Києві провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та виплатити її з урахуванням:

- з 24 червня 2000 року до 31 грудня 2004 року премії у розмірі 33,3% від всього грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 926 від 04.10.1996 року (926/96) ;

- з 01 жовтня 2001 р до 31 грудня 2004 року - надбавки у розмірі 100 % від всього грошового забезпечення, введеної Указом Президента України від 31.08.2001 р. №771/2001 (771/2001) ;

- з 01 травня 2003 року до 31 грудня 2004 р. - 70 % надбавки за безперервну службу, введеної Указом Президента України № 370/2003 (370/2003) р. від 24.04.2003 р.;

- з 24 червня 2000 року до 31 грудня 2004 р. - 50% надбавки до грошового забезпечення за особливі умови служби, введеної Указом Президента України № 650/99 від 16.06.1999 р. (650/99)

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2006 року постанова суду першої інстанції скасована. В задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2006 року ОСОБА_1 ставить питання про скасування оскаржуваної постанови в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

В обгрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається на те, що обов'язок відповідача перерахувати йому пенсію в зв'язку із зміною розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, передбачений ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 № 393 (393-92-п) . Апеляційний суд не взяв це до уваги, що призвело до ухвалення судового рішення, яке не відповідає законодавству України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у 2000 році був звільнений зі служби відповідно до наказу № 491 згідно з ст. 65 п. "а" (за віком) та йому була нарахована пенсія.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло з 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.

Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто з 1 січня 2005 року задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки дії відповідача не порушили його права, свободи і законні інтереси, тому обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів ,-УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України (2747-15) .