Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Єланської О.Е.,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Галайдіна Г.І.

за участю представників сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс" - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

представник відповідача - Головного управління державного казначейства України в АР Крим - не з’явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 01.12.08 року по справі № 2-а-3718/08/3/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс" (пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1, к. 401, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95001)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

Головного управління державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95051)

Про стягнення 780022 грн. та визнання протиправною бездіяльності

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2008р. по справі № 2а-3718/08/3 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс"до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі та Головного управління Державного казначейства України в АР Крим задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АРК щодо неподання до органів державного казначейства України висновків із зазначенням повної суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на підставі поданої ТОВ "Кримгаірасервіс"податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період –листопад 2007р. у сумі 780022грн., а також постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 780022грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2007р. Судовий збір у розмірі 1700грн. постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кримгаірасервіс".

Постанова суду мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення №0000242301/0 від 14.01.2008р., яким ДПІ в м. Сімферополі за результатами проведеної перевірки було зменшено заявлену ТОВ "Кримгаірасервіс"суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2007р. на 780022грн., постановою Господарського суду АРК від 11.04.2008р. по справі № 2-16/375-2008А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2008р., визнано нечинним.

Судом також було встановлено, що позивач не відноситься до категорії осіб, які відповідно до п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"не мають права на отримання бюджетного відшкодування, а тому сума, розрахована за правилами ст.. 7 даного Закону, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"набуває статусу бюджетного відшкодування та підлягає поверненню з бюджету.

У зв’язку з цим Окружний адміністративний суд АРК дійшов висновку про протиправність бездіяльності Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АРК щодо неподання до органів державного казначейства України висновків із зазначенням повної суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на підставі поданої ТОВ "Кримгаірасервіс"податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період –листопад 2007р. у сумі 780022грн.

Крім того, постанова суду мотивована тим, що Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не пов’язує виникнення права на бюджетне відшкодування у платника податку з фактом виконання податкових зобов’язань перед бюджетом третіми особами.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у м. Сімферополі звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду АРК від 01.12.2008р. по даній справі та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс"відмовити.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції оскаржена постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

Зокрема, вказує, що відповідно до п.п. 5.12.1 п. 5.12 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 (z0250-97) (в редакції наказу від 15.06.2005р. № 213 (z0702-05) ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за № 702/10982, та п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97-ВР від 03.04.1997р., до осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, відносяться: особа, яка не була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява про бюджетне відшкодування, або мала обсяги оподатковуваних операцій з останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Враховуючи, що сума бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 780022грн. сформована по податковій накладній, виписаній позивачу в жовтні 2007р. на придбання об’єкта нерухомого майна, ДПІ у м. Сімферополі вважає, що позивач, як особа, зареєстрована платником ПДВ з вересня 2007р., тобто менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подана заява про бюджетне відшкодування, не має права на бюджетне відшкодування.

Будь-які інші обґрунтування вимог апелянта про скасування постанови суду першої інстанції із зазначенням того, в чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, в апеляційній скарзі відсутні.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2009 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополя АР Крим.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2009 року справа призначена до апеляційного розгляду на 16.02.2009 року о 14 годині 50 хвилин.

В судовому засіданні 16.02.2009 року представник позивача - ТОВ "Кримгаірасервіс" проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята правомірно та просив її залишити без змін.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній.

В судових засіданнях які відбулися 16.02.2009 року, 02.03.2009 року розгляд справи відкладався в порядку ст. 150 КАС України.

В судове засідання яке відбулось 23.03.2009 року сторони не з'явились, про день та час судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

До початку судового засідання від відповідача - Головного управління Державного казначейства надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Позивач та відповідач - ДПІ в м. Сімферополі АРК явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 23.03.2009 року, не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідачі викликались в судове засідання, але в суд не з’явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

При повторному розгляді справи, в межах апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримгаірасервіс"є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом від 05.09.2007р. №100062859.

За звітний період - листопад 2007р. позивач надав ДПІ у м. Сімферополі податкову декларацію з ПДВ разом із розрахунком сум бюджетного відшкодування і заявою про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2007р. вх. №3906/63 від 17.12.2007р.

Відповідно до даних документів позивачем заявлено до відшкодування ПДВ за листопад 2007р. в розмірі 780022грн., проте, у передбачені законом строки та порядку бюджетне відшкодування вказаної суми позивачу не здійснено.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

За таких обставин, судова колегія вважає, що Головне Управління Державного казначейства України в АР Крим правомірно є другим відповідачем за цим адміністративним позовом.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м. Сімферополі є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума бюджетного відшкодування визначена позивачем по здійсненій у жовтні 2007р. операції з придбання основних фондів - нежитлових приміщень і споруд, розташованих за адресою: м. Ялта, вул.. Надьонова, 12-а.

Так, відповідно до договору купівлі-продажу майна від 23.10.2007р., укладеного між Фондом майна АРК та ТОВ "Кримгаірасервіс", згідно з наказом Фонду майна АРК від 28.09.2007р. № 673 позивачем був придбаний шляхом викупу за 4 680 130,80 грн. об’єкт нерухомості –нежитлові приміщення і споруди, розташовані за адресою: м. Ялта, вул.. Надьонова, 12-а.

На виконання даного договору, платіжним дорученням № 4 від 24.10.2007р. позивачем було перераховано на адресу Фонду майна АРК грошові кошти в сумі 4 680 130,80 грн., в тому числі ПДВ 780021,80грн.

За фактом оплати Фондом майна АРК позивачу виписана податкова накладна №386 від 24.10.2007р. на загальну суму 4 680 130,80 грн., ПДВ 780021,80грн.

Враховуючи, що заявлена до бюджетного відшкодування сума перевищувала 100тис.грн., на підставі п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ДПІ у м. Сімферополі була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за розрахунковий період за листопад 2007р., за результатами якої складено акт перевірки №123/23-4/34212080 від 14.01.2008р.

Даною перевіркою встановлено, що у жовтні 2007р. позивачем було сплачено за придбання нерухомого майна Фонду майна АРК 4 680 130,80 грн., в тому числі ПДВ 780021,80грн. Крім того, перевіркою встановлено, що податкові зобов’язання з ПДВ за жовтень, листопад 2007р. не виникли, у зв’язку з чим сума податкового кредиту з ПДВ за листопад 2007р. складає 780022грн.

В той же час, згідно з актом перевірки № 123/23-4/34212080 від 14.01.2008р. позивачу була зменшена заявлена до бюджетного відшкодування сума ПДВ за листопад 2007р. на 780022грн. та вказано, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування незалежно від причин, які призвели до виникнення такого від’ємного значення, оскільки право на декларування бюджетного відшкодування платник податку отримує лише за результатами звітного періоду, який настане після закінчення дванадцяти повних календарних місяців, наступних за місяцем, в якому здійснено його реєстрацію платником ПДВ.

Вказаний акт перевірки покладено в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі №0000242301/0 від 14.01.2008р.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Кримгаірасервіс"звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом про визнання його нечинним, за результатами розгляду якого постановою Господарського суду АРК від 11.04.2008р. по справі № 2-16/375-2008А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2008р., позовні вимоги позивача були задоволені, а спірне податкове повідомлення-рішення визнано нечинним.

Крім того, судом по даній справі № 2-16/375-2008А визнано помилковим викладений у п. 16 акту перевірки № 123/23-4/34212080 від 14.01.2008р. висновок ДПІ у м. Сімферополі про відсутність у платника податку протягом перших 12 календарних місяців після своєї реєстрації платником ПДВ права на отримання бюджетного відшкодування незалежно від причин, які призвели до виникнення такого від’ємного значення.

У постанові Господарського суду АРК від 11.04.2008р. по справі № 2-16/375-2008А також зазначено, що приписи абз. "а"п.п. 7.7.11 п. 7.7. ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. (168/97-ВР) , з наступними змінами і доповненнями, в частині "крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів"стосується як особи, яка мала обсяги оподатковуваних операцій з останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, так і особи, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява про бюджетне відшкодування.

В силу вимог ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем сума податкового кредиту, заявлена в наступному до бюджетного відшкодування, була нарахована внаслідок придбання основних фондів, що не заперечується відповідачем по суті.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач на момент звернення за спірним бюджетним відшкодуванням не відносився до категорії осіб, які відповідно до п.п. 7.7.11 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

П.п 7.7.1. вказаного закону (168/97-ВР) визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2. ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже відповідно до Закону (168/97-ВР) сума бюджетного відшкодування формується як від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

П.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 даного Закону України визначає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Як свідчать матеріал справи, позивачем дотримано процедуру подання податкової звітності, встановлену підпунктом 7.7.4. пункту 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.7.5.пункту 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Проте, як свідчать матеріали справи, ДПІ у м. Сімферополі, навіть після набрання постановою Господарського суду АРК від 11.04.2008р. по справі № 2-16/375-2008А законної сили, не подала до органів державного казначейства України висновок із зазначенням повної суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на підставі поданої ТОВ "Кримгаірасервіс"податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період –листопад 2007р. у сумі 780022грн., у зв’язку з чим судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АРК щодо вчинення таких дій протиправною.

Відповідно до п.п. 7.7.6. п. 7.7. ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Викладене свідчить про те, що вищевказана бездіяльність ДПІ у м. Сімферополі щодо ненадання висновку призвела до порушення прав позивача на отримання спірного бюджетного відшкодування.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 9 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні"встановлено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

В силу ст.. 159 КАС України (2747-15) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 198, 200, п.1 ч.1 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2008р. по справі № 2а-3718/08/3 –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.