Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Багрія В.М.,

суддів: Обрізка І.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за апеляційною скаргою - головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області

напостанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.06.2007 року по справі

за позовом ОСОБА_1

доуправління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області

провизнання наказу УМВС України в Закарпатській області №91 від 25.05.2006 року недійсним та зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити донараховану суму пенсії, -

У березні 2007 рокуОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання наказу УМВС України в Закарпатській області №91 від 25.05.2006 року недійсним та зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити донараховану суму пенсії.

Позивач посилався на те, що оскільки він з 1996 року є пенсіонером і начальник УМВС України в Закарпатській області був не уповноважений на встановлення йому меншого розміру посадового окладу, то наказ УМВС України в Закарпатській області №91 від 25.05.2006 року, яким визначено посадовий оклад при звільненні в розмірі 55,69 крб., здійснивши перерахунок з 01.01.2000 року - 190 грн. по середній шкалі посадового окладу, підлягає до скасування.

Позивач просив визнати наказ УМВС України в Закарпатській області №91 від 25.05.2006 року недійсним, зобов'язати УМВС України в Закарпатській області встановити йому максимальні посадові оклад по посаді начальника відділу по боротьбі з економічними злочинами з моменту виходу на пенсію та провести перерахунок його пенсії з 04.09.1996 року з коефіцієнта 12,5 посадового окладу, з 01.12.19996 року з посадового окладу 125 грн., з 01.01.2000 року з посадового окладу 195 грн. в місяць та зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити донараховану суму пенсії та в подальшому виплачувати пенсію з посадового окладу 195 грн. в місяць.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.06.2007 року позов задоволено.

Визнано наказ УМВС України в Закарпатській області №91 від 25.05.2006 року в частині здійснення перерахунку посадового окладу ОСОБА_1 неправомірним.

Зобов'язано УМВС України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 донараховану суму пенсії в сумі 3262 грн. від максимального посадового окладу.

Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нараховувати ОСОБА_1 пенсію із посадового окладу начальника відділу УМВС України в Закарпатській області по боротьбі з економічними державними злочинами в розмірі 195 грн. в місяць до зміни посадових окладів в подальшому.

Постанову суду першої інстанції оскаржило головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, до якої приєдналося ГУМВСУ в Закарпатській області, апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є неправомірною та підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт звертає увагу на те, що питання про встановлення розміру окладу при призначені (перерахунку) пенсії за вислугу років гр.. ОСОБА_1 вже розглядалось по суті Ужгородським міськрайонним судом та було прийнято рішення, яким оклад встановлено в розмірі 190 грн. Дане рішення набуло законної сили та виконане УМВС України в Закарпатській області.

Апелянт просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.06.2007 року в частині зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нараховувати ОСОБА_1 пенсію із посадового окладу начальника відділу УМВС України в Закарпатській області по боротьбі з економічними державними злочинами в розмірі 195 грн. в місяць до зміни посадових окладів в подальшому.

Вислухавши суддю-доповідача, представника головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, представника головного управління МВС України в Закарпатській області, які апеляційну скаргу підтримали, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Встановлено, щоОСОБА_1. проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 1.09.1977р. по 1 08.1988р. перебував на посаді начальника відділу боротьби з розкраданням соціалістичної власності УВС Закарпатського облвиконкому, а з 1.08.1988р. по 1.07.1992р. був переведений на посаду начальника фінансово-планового відділу цього ж УВС.

Наказом начальника УМВСУ в Закарпатській області від 10.10.1996р. №350осОСОБА_1. в званні полковника міліції був звільнений у відставку з 4.09.1996р., з цього ж числа йому було призначено пенсію за вислугу років, виходячи з посадового окладу за останньою штатною посадою перед звільненням.

З такими діями УМВСУ в Закарпатській областіОСОБА_1. не погодився, оскарживши їх в суді.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.11.2005р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 23.02.2006р., дії УМВСУ щодо призначення пенсії ОСОБА_1 з посадового окладу начальника фінансово-планового відділу визнано неправомірними та зобов'язано його нарахувати пенсію позивачу з посадового окладу начальника відділу по боротьбі з економічними злочинами УМВСУ в Закарпатській області.

На виконання постанови суду УМВСУ в Закарпатській області оскаржуваним наказом №91ос від 25.05.2006р. внесло зміни до наказу від 10.10.1996р. відносноОСОБА_1, рахуючи його звільненим з посади начальника відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВСУ в Закарпатській області з посадовим окладом 55,69крб., з наступним його перерахунком з 1.01.1997р. в розмірі 123 грн., а з 1.01.2000р. - 190 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області зобов'язав УМВСУ виплатити позивачу донараховану суму пенсії, виходячи з максимального його окладу, а головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зобов'язав нараховувати пенсію ОСОБА_1 із згаданого вище посадового окладу в розмірі 195 грн. в місяць.

З такими висновками суду першої інстанції слід погодитися частково.

Та обставина, що позивачу належить обчислювати пенсію з посадового окладу за посадою, яку він займав до переведення його на посаду начальника фінансово-планового відділу УМВСУ, жодних застережень не викликає, оскільки такий обов'язок на нього покладений постановою суду, яка набрала законної сили.

Суд правомірно прийняв до уваги, що начальник УМВСУ в Закарпатській області, приймаючи оскаржуваний наказ, не вправі був встановлювати посадовий оклад працівнику міліції, який ще в 1996р. вийшов у відставку і не є працівником органу внутрішніх справ, на якого поширюються права начальника УМВСУ.

Крім того, з матеріалів справи видно, що позивачОСОБА_1., перебуваючи на посаді начальника відділу боротьби з розкраданням соціалістичної власності, а також на посаді начальника фінансово-планового відділу УМВСУ в Закарпатській області, отримував посадовий оклад в максимальному розмірі . В зв'язку з цим, визначення в оскаржуваному наказі нового посадового окладу для обчислення пенсії, який за розміром є меншим, перерахування посадового окладу з визначенням не максимальних коефіцієнтів співвідношень посадових окладів, коли позивач отримував такі, погіршує становище позивача та тягне за собою зменшення його пенсії.

Зокрема, на посаді до переведення на іншу в 1988р. посаду, позивач отримував максимальний посадовий оклад з максимальним коефіцієнтом 12,5.

З 1.01.1993р. у відповідності до наказу МВС України від 10.04.1993р. №193 при вилочному коефіцієнту посадових окладів 12,0 - 12,3 позивачу призначено коефіцієнт 12,3.

З 1.12.1996р. відповідно до наказу МВС України від 31.10.1996р. №750 для перерахунку посадового окладу позивача при вилці 123 - 125 грн. ОСОБА_1 повинно бути враховано максимальний розмір - 125 грн., однак в оскаржуваному наказі такий розмір посадового окладу визначено мінімальний - 123 грн.

З 1.01.2000р. відповідно до наказу МВС України №542 від 15.07.1999р. встановлено нову вилку посадових окладів начальницького складу в органах внутрішніх справ 1 групи - 185 - 195 грн., однак, згідно наказу від 25.05.2006р., який оскаржується позивачем, йому встановлений посадовий оклад 190 грн., що призводить до ущемлення його інтересів в зв'язку з отриманням пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено законом.

За таких обставин висновок суду першої інстанції в частині підстав неправомірності наказу колегія суддів визнає правильним.

Разом з тим, визначаючи розмір донарахованої пенсії, та, зобов'язуючи орган пенсійного фонду виплатити її конкретний розмір позивачу, суд не прийняв до уваги, що визначена ним сума не підтверджується матеріалами справи. Не знаходить така сума підтвердження і в ході апеляційного розгляду справи.

Оскільки постанова суду першої інстанції, в зв'язку з цим, є незаконною, вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову з викладених вище підстав.

Колегія суддів приходить до висновку про визнання наказу неправомірним, зобов'язання органу пенсійного фонду провести перерахунок пенсії позивача згідно його посадового окладу до переведення на іншу посаду з наступним перерахунком посадового окладу у відповідності до законодавства України з врахуванням максимального коефіцієнту співвідношень посадових окладів начальницького складу органів внутрішніх справ, встановлених законом, а також зобов'язання відповідача провести виплату донарахованої суми пенсії позивачу.

Доводи органу пенсійного фонду про те, що він не зобов'язаний перерахувати пенсію, виплатити позивачу її різницю, не ґрунтуються на законі, оскільки з 1.01.2007р. призначення, перерахунок та виплата пенсій здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Не можна визнати переконливими доводи апелянта і в тій частині, що розмір посадового окладу позивача для перерахунку пенсії 190 грн. вже визначений судом, що виключає задоволення позову в цій частині, оскільки судового рішення про визначення такого розміру посадового окладу позивачу не існує.

На підставі наведеного, керуючись п. 3 ст. 160, ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволити частково.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.06.2007 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково.

Наказ УМВС України в Закарпатській області №91 від 25.05.2006 року в частині визначення посадового окладу ОСОБА_1 та здійснення його перерахунку визнати неправомірним.

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 04.09.1996 року з врахуванням розміру посадового окладу за штатною посадою до переведення на посаду начальника фінансово-планового відділу УМВСУ в Закарпатській області, з наступним здійсненням перерахунку посадового окладу у відповідності до законодавства України з врахуванням максимального коефіцієнту співвідношень посадових окладів начальницького складу органів внутрішніх справ.

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести виплату ОСОБА_1 донараховану суму пенсії.

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.