Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Донбас"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 та постанову Господарського суду Донецької області від 17.03.2006

у справі № 31/10а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Донбас"

до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ТОВ "Інтер-Донбас" звернулось з позовом про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення Горлівської ОДПІ №0000972340/3 від 24.11.2004 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 37926 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 18963 грн.

Постановою Господарського суду Донецької області від 17.03.2006, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Пунктом 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що свідоцтво платника податку діє до дати його анулювання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 10.01.2004 було укладено договір про надання послуг по перевезенню вантажів та поставки продукції з ПП "Інтерфлекс". На підставі отриманих від останнього податкових накладних №15 від 19.02.2004, №17 від 24.02.2004, №6 від 21.01.2004 податок на додану вартість було включено позивачем до складу податкового кредиту за січень-лютий 2004 в сумі 4754,5 грн.

01.12.2003 позивачем укладено договір постачання продукції та договір про надання послуг по перевезенню вантажів з ПП "Авекс-2001", за результатами виконання якого на підставі отриманих від останнього податкових накладних №8 від 21.01.2004, №2 від 12.01.2004, №665 від 26.12.2003, №65 від 16.12.2003, №12 від 30.01.2004, №640 від 10.12.2003, №638 від 09.12.2003, податок на додану вартість включено позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2003 року та січень 2004 року в загальній сумі 33172,40 грн.

Згідно акту №2781 від 01.12.2003 податковим органом, на підставі рішення Господарського суду м.Києва по справі №42/56 від 07.10.2003, анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП "Авекс-2001" та виключено його з реєстру платників ПДВ з 07.10.2003.

На підставі рішення Господарського суду м.Києва по справі №16/651 від 08.10.2003, податковим органом, актом № 278 0 від 01.12.2003, анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП "Інтерфлекс" та виключено останнього з реєстру платників ПДВ з 08.10.2003.

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановивши, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними виданими ПП "Авекс-2001" та ПП "Інтерфлекс" після анулювання їх свідоцтв платників ПДВ, дійшли вірного висновку про правомірне зменшення податкового кредиту на суму 37926 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Донбас" відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 та постанову Господарського суду Донецької області від 17.03.2006 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.