Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Дугаренко О.В.,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Галайдіна Г.І.

розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 28.10.08 по справі № 22-а-2235/08

за позовом Прокурора Красногвардійського району АР Крим (вул. Леніна, 5, Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)

в інтересах ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим (вул. Енгельса, 3, Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)

про стягнення недоотриманої щорічної разової матеріальної допомоги за 2006-2008 роки у сумі 5390 грн.,-

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.10.08 у справі № 2-а-3136/08/5 (№22-а- 2235/08) адміністративний позов Прокурора Красногвардійського району Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_1 задоволений частково.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 як учасника бойових дій різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою щорічної до 5 травня разової допомоги за 2008 рік., виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком у сумі 2095 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представники сторін у судові засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Дослідивши зібрані докази та письмові матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 09.04.1996 року (а.с.8).

Таким чином, ОСОБА_1 як учасник бойових дій, відноситься до категорії осіб, яким відповідно до частини 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551 із змінами та доповненнями, передбачено щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, розмір якої визначений частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 р., мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 62 Закону України від 19.12.2006 р. "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визначено, що з квітня 2008 р., прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 481грн.

Але Законом України "Про Державний бюджет України"від 19.12.2006 р (489-16) . вказана виплата щорічної разової грошової допомоги учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) обмежена у 2007 р. до 280 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачу відповідачем було сплачено у 2007 року щорічну грошову допомогу у розмірі 280.00 грн. При цьому, відповідач керувався вимогами статті 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік". Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. (v0a6p710-07) положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , а саме стаття 29 Закону України в частині обмеження розмірів щорічної допомоги визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Також Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) не передбачено обмеження прав і пільг ветеранів війни. Цей Закон (3551-12) забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві особливого ставлення до них. Тому відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє ветерана війни права на таку допомогу.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивач має право на виплату разової грошової допомоги за 2007 р., оскільки відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи, що у 2008 році фактично позивачу було сплачено 310 грн., суд обґрунтовано прийшло до висновку про стягнення на його користь з відповідача недоплаченої грошової допомоги у сумі 2095 грн. (481х5-310).

Доводи апеляційної скарги про те, що виплату щорічної грошової допомоги відповідач проводив у відповідності до чинного законодавства і, після визнання норм про обмеження розміру допомоги неконституційними, додаткового фінансування або будь-яких розпоряджень щодо нього не надходило, колегія суддів вважає неспроможними, та такими, що висновків суду не спростовують. Постанова суду ухвалена у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія судів не вбачає.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія судів не вбачає.

Керуючись статтями 195, п.1 ч.1 ст. 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.10.08 у справі № 2-а-3136/08/5, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця з дня набрання законної сили.