Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.

при секретарі: Міненко О.М.

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засіданні повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Донецької області від 25.04.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2006 по справі № 29/22 а

за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

про визнання недійсною державної реєстрації, скасування свідоцтва про державну реєстрацію та припинення підприємницької діяльності

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсною державної реєстрації, скасування свідоцтва про державну реєстрацію та припинення підприємницької діяльності фізично особи - підприємця ОСОБА_1, так як громадянка ОСОБА_1 підприємницький діяльністю особисто не займалась, та займатися не збиралась, а зареєструвалась як приватний підприємець в інтересах іншої особи, а саме - ОСОБА_2

Постановою Господарського суду Донецької області від 25.04.2006 залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2006 по справі № 29/22 а в позові відмовлено.

Постанова суду мотивовано тим, що Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) не передбачено право податкового органу щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсною державної реєстрації як СПД та скасування Свідоцтва про державну реєстрацію, оскільки відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб, врегульовані Законом України "Про державну реєстрації фізичних осіб та юридичних осіб - підприємців" відповідно до ст. 6 якого позивачем не доведено підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності.

Апеляційний господарський суд погодився із позицією суду першої інстанції, пославшись на ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України", ч. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, п. 17 ст. 11 Законом України "Про державну податкову службу в Україні", зазначив, що вимоги, пред'явлені ОДПІ за даним позовом, стосуються безпосередньо прав і обов'язків суб'єкта підприємницької діяльності - відповідача у справі, оскільки правовим наслідком цих вимог, у разі їх задоволення, є втрата СПД ОСОБА_1 свого юридичного статусу. Відповідно зазначивши ст. 46 Закону України "Про державну реєстрації фізичних осіб та юридичних осіб - підприємців", господарський суд дійшов висновку про відсутність у ОДПІ повноважень для звернення до суду із позовом про визнання недійсною реєстрації СПД та скасування Свідоцтва про державну реєстрацію, так як в позовній заяві ОДПІ не навела та в ході розгляду справи не змінювала предмет та підстави позову та не довела наведені обставини певними доказами.

Не погодившись із постановою Господарського суду Донецької області від 25.04.2006 та ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2006 по справі № 29/22 а відповідач (ОДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення. На думку скаржника судами були зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи. Посилаючись на фактичні обставини справи про заяву громадянки ОСОБА_1 на ОСОБА_2 з посиланням на неправомірне використання останньою документів, реєстрацію по паспорту на ім'я ОСОБА_1 підприємницьку діяльність та залишок грошової заборгованості. Оскільки під час розгляду справи відповідач-1 позовні вимоги Шахтарської ОДПІ визнав у повному обсязі та підтвердила той факт, що підприємницькою діяльністю особисто не займалась, наміру займатися не мала, та займатися підприємницькою діяльністю від свого імені нікого не уповноважувала, тому посилаючись на п. 15 ст. 58 Господарського кодексу України та п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" позивач вважає позовні вимоги законними.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України. В силу п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 № 509 "Про державну податкову службу" - органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду з позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому ст. 46 Закону України від 15.05.2003 № 755 (755-15) визначені випадки для припинення державної реєстрації підприємницької діяльності, а п. 2 цієї статті підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є визнання фізичної особи - підприємця банкрутом; провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Таким чином необхідно погодитись із обґрунтуванням судами своїх рішень тим, що в позовній заяві наведені підстави ОДПІ не навела та в ході розгляду справи не змінювала предмет та підстави позову та не довела наведені обставини певними доказами. А наявність заборгованості у зв'язку з несплатою податків не пов'язуються з обставинами, наведеними в п. 2 ст. 46 Закону України № 755. Інші доводи та обставини касаційної скарги не спростовують висновків судів щодо недоведеності ОДПІ підстав для припинення підприємницької діяльності СПД ОСОБА_1

З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів про безпідставність вимог ОДПІ. Відповідно постанова Господарського суду Донецької області від 25.04.2006 та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2006 по справі № 29/22 а скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 25.04.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2006 по справі № 29/22 а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239 КАС України.