Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Панченка О.Н.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому (далі - УПФУ в місті Хмельницькому), Державного підприємства "Новатор" (далі - ДП "Новатор") про визнання права на пільгову пенсію та зобов'язання її призначити, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргоюОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 16 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 19 вересня 2006 року,

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "Новатор", УПФУ в місті Хмельницькому, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати за ним право на пенсію на пільгових умовах та зобов'язати УПФУ в місті Хмельницькому призначити зазначену пенсію.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він працював регулювальником радіоапаратури, постійно був зайнятий на роботі з джерелами УКВ, УВЧ, НВЧ випромінювань, у зв'язку з чим вважав, що має право на пільгову пенсію за Списком № 2.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 16 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 19 вересня 2006 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів.

У запереченнях на касаційну скаргу ДП "Новатор" просить суд залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працював на Хмельницькому радіотехнічному заводі, правонаступником якого є ДП "Новатор", з 12 вересня 1972 року за професією інженера- налагоджувальника, а з 1 жовтня 1988 року по 25 травня 1999 року - за професією регулювальник радіоелектронної апаратури і приладів.

Відповідно до розділу XXXIII 23200000-1753Г Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 (162-94-п) , право на пенсію за цим Списком мають робітники і спеціалісти, постійно зайняті на роботах з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ випромінювань, виконання яких потребує обов'язкового застосування засобів індивідуального захисту від цих випромінювань.

Держкомпраці СРСР в листах від 1979 року №976-9, 1982 року № 1297-9, 1986 року №С-5337 роз'яснив, що правом на пільгову пенсію користуються робітники та інженерно-технічні працівники, які зайняті на установках УВК, УВЧ і СВЧ, при умові, що такі працівники постійно працюють на включених установках у виробничих цехах підприємства. Частота названих установок має бути не менше 30 Мегагерц. Регулювальники радіоапаратури підприємства, як правило не зайняті повний робочий день на включених установках, так як не всі технологічні операції з налагодження апаратури потребують включення джерел випромінювання. Працівники відділів та лабораторій (в т.ч. ЦЗЛ), які зайняті на зазначених установках, права на пільгову пенсію не мають.

Крім того, судами встановлено, що атестацією робочих місць за умовами праці на ДП "Новатор", яка виконана в 2000 році відповідно до наказу № 151 від 21 червня 2000 року, право на пільгове призначення до Списку № 2 професії "Регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів" цеху № 033 не було підтверджено (аркуші справи 139-149). На спростування доводів позивача, представник відповідача подав докази про те, що довідки від 3 березня 1998 року та 05 липня 2000 року були видані ОСОБА_1від імені підприємства незаконно особами, які не мали на це повноважень. ОСОБА_1 працював в експлуатаційно-гарантійному цеху, відповідно до Положень про який його діяльність направлена на своєчасне та якісне відновлення виробів, що вийшли з ладу на протязі строку гарантійного обслуговування, та виконання доопрацювань для збільшення експлуатаційної надійності виробів.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що ОСОБА_1, працюючи на посаді регулювальника радіоапаратури, не був постійно зайнятий на установках СВЧ випромінювань.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та обставин справи.

За таких обставин оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування чи зміни немає.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 16 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 19 вересня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.