Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Патюк А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 27.05.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 16.08.2006 та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2006

у справі № 15/213-06-5748А

за позовом СПД-ФО ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

про визнання рішення не чинним

СПД-ФО ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання рішення №0000512360 від 22.05.2006 не чинним.

Постановою господарського суду Одеської області від 16.08.2006, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2006 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000512360 від 22.05.2006 прийняте ДГІІ у Приморському районі м. Одеси на підставі акту перевірки №15530792/23-60 від 18.05.2006, складеного за результатами перевірки господарської одиниці, яка належить позивачу, а саме - грального автомату у вигляді стовпа, що розташований за адресою АДРЕСА_1.

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивач в порушення ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" здійснює господарську діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу з 20.09.2005р. без придбання відповідних патентів на три гральних місця.

При цьому, податковий орган виходив з тієї обставини, що перевірений гральний автомат в розумінні вказаної норми закону мас чотири гральних місця, оскільки на ньому можуть грати одночасно чотири гравця.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди мотивували відсутністю в даному випадку законодавчо встановленого обов'язку позивача придбавати патенти у кількості яка відповідає кількості гравців, що одночасно можуть грати на гральному автоматі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Згідно статті 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 цього ж Закону, об'єктами оподаткування є наступні види грального бізнесу: гральний автомат з грошовим або майновим виграшем; гральний стіл з кільцем рулетки для казино; інші гральні столи (спеціальні столи для казино, крім столів для більярду); кегельбани, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них; столи для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, (окрім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань); інші види грального бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі і на місці.

Частиною четвертою ст.5 названого Закону визначено, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

З викладеного вбачається, що законодавець ототожнює терміни "гральне місце", "гральний автомат" та "гральний стіл", що дозволяє дійти висновку про те, що на один гральний автомат незалежно від кількості гравців, які можуть на цьому автоматі грати одночасно, повинно видавати один патент.

Те, що перевірена податковим органом господарська одиниця позивача, розташована за адресою АДРЕСА_1, фактично є одним гральним автоматом "Містер Твістер" підтверджується наявною у справі технічною документацією: технічними умовами, протоколом сертифікаційних випробувань, сертифікатом відповідності.

Щодо посилань відповідача на роз'яснення надані у листі ДПА України від 02.03.06р. №3930/7/15-0417, колегія суддів погоджується з ввисновком судів, що воно суперечить наведеним вище нормам Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , крім того не зареєстроване у встановленому Законом порядку, а тому носить не законодавчий а лише інформаційний характер.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів попередніх інстанцій, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задоволенню не підлягає, а постанова господарського суду Одеської області від 16.08.2006р. та ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2006р. у справі № 15/213-06-5748А - залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 16.08.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2006р. у справі № 15/213-06-5748А - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.