Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді Бутенка В.I.,

суддів: Мироненка О.В., Панченка О.I., Сороки М.О., Штульмана I.В.,

при секретарі Мацюк Т.С.,

за участю представника відповідача Волощука В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Вінниці на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 червня 2005 року у справі за скаргою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 на неправомірні дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці про відмову у переводі на спрощену систему оподаткування,

встановила:

В березні 2005 року приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_1. звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці (надалі - ДПI у м. Вінниці, суб'єкт оскарження), пов'язані з відмовою у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку.

В обгрунтування вимог зазначала, що 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) пунктами 1.9 та 1.19 статті 1 якого визначено, що приватний нотаріус здійснює незалежну професійну діяльність, є самозайнятою особою. Відповідно до підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4 вказаного Закону доход (прибуток), отриманий особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спрощену систему оподаткування такого доходу (прибутку), не включається до складу загального місячного і річного оподаткованого доходу.

У зв'язку з цим скаржниця вважала, що приватний нотаріус наділений правом обрати спрощену систему оподаткування і звернулась до суб'єкта оскарження із відповідною заявою, на що 21.03.2005 року отримала відмову.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 квітня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17 червня 2005 року, скаргу ОСОБА_1. було задоволено та визнано неправомірними дії податкового органу. Зобов'язано суб'єкта оскарження перевести ОСОБА_1. на спрощену систему оподаткування, видавши їй свідоцтво про сплату єдиного податку терміном дії з 01.04.2005 р. по 31.12.2005 р.

Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями, ДПI у м. Вінниці звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963 (1501-06) року в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просила вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні скарги відмовити.

Листом Верховного Суду України від 06.10.2005 р. на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) зазначену касаційну скаргу зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.

Заслухавши доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, постановляючи оскаржувані рішення про задоволення скарги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в силу п.4.3.25 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку або незалежну професійну діяльність, до яких відносяться зокрема нотаріуси, може обрати спеціальну (спрощену) систему оподаткування.

Проте висновки судових інстанцій про незаконність дій ДПI у м. Вінниці щодо відмови у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку є помилковими й такими, що не узгоджуються з вимогами матеріального права.

Так, підпунктом 4.3.25 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , який набрав чинності з 01 січня 2004 року встановлено, що до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу не включається дохід, одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону.

Законодавче врегулювання податкових зобов'язань щодо осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність та не є найманими особами, на час розгляду справи судами не розроблено.

Вирішуючи даний спір, суди мали виходити із загального конституційного обов'язку закріпленого статтею 67 Конституції України (254к/96-ВР) , згідно з яким кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключно прерогативою Закону.

Статтею 32 Закону України "Про нотаріат" (3425-12) визначено, що з доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, установленими чинним законодавством України.

Доходи приватних нотаріусів оподатковуються за загальними нормами, установленими Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) .

Указом Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) , запроваджена спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, зокрема фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Поняття суб'єктів малого підприємництва визначено в статті 1 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (2063-14) , згідно з яким до суб'єктів малого підприємництва відносяться фізичні особи, які зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку як суб'єкти підприємницької діяльності і які здійснюють підприємницьку діяльність не заборонену чинним законодавством.

За змістом статті 3 Закону України "Про нотаріат" (3425-12) діяльність приватних нотаріусів не є підприємницькою, а тому вони не можуть бути зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності на відміну від інших осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність і належать до групи самозайнятих осіб.

Указом Президента України від 23 серпня 1998 року №932/98 "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні" (932/98) встановлено, що вчинення нотаріальних дій не є підприємницькою діяльністю й не має на меті одержання прибутку.

Таким чином, приватні нотаріуси в умовах чинного законодавства не можуть обрати або перейти на спеціальну (спрощену) систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) (у редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року №746 (746/99) ).

З огляду на те, що судовими інстанціями обставини справи встановлені повно, однак неправильно застосовані норми матеріального права, відповідно до

п.9 ст. 223, ст. 229 КАС України (2747-15) судові рішення підлягають скасуванню з постановленням рішення про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись статтями 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,-

постановила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 червня 2005 року - скасувати.

В задоволенні скарги приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .