Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Гуріна М.I.,

Кобилянського М.Г.,

Федорова М.О.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Замезі Ю.I.,

з участю ОСОБА_1, предстаника Управління Пенсійного фонду України в місті Ватутіне Черкаської області Дойчевої Людмили Iванівни, предстаників Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Щербини Оксани Анатоліївни та Лисенка Юрія Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 25 вересня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 21 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ватутіне Черкаської області, Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а :

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом.

Зазначала, що їй призначено пенсію на підставі Закону України "Про державну службу" (3723-12) , але при обрахунку розміру відповідачі незаконно зменшили надбавку за вислугу років з 35 до 30 відсотків, що потягло зменшення розміру пенсії.

Також посилалася на те, що Управління Пенсійного фонду України в місті Ватутіне Черкаської області відмовило у перерахунку пенсії з урахуванням надбавок та премій, за рахунок яких збільшилася заробітна плата державних службовців після звільнення позивачки з державної служби, а саме: надбавки, встановленої Указом Президента України від 20 червня 2002 року №575 "Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби" (575/2002) , та премії в розмірі 33,3 відсотки.

Крім того їй як особі, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, не призначено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Після зміни позовних вимог просила стягнути з відповідачів заборгованість лише по основній пенсії за період з 08 листопада 2001 року по 31 березня 2006 року.

Постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 25 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 21 листопада 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивачка просить скасувати судові рішення та постановити нове про задоволення позову.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 до виходу на пенсію займала посаду державного службовця в органах державної податкової служби України. Стаж державної служби - 21 рік 8 місяців 29 днів.

На день виходу на пенсію її заробітна плата складалася з посадового окладу, надбавки до посадового окладу за спеціальне звання радника податкової служби третього рангу та надбавки за вислугу років.

08 листопада 2001 року ОСОБА_1 призначено пенсію на підставі Закону України "Про державну службу" (3723-12) з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 30 відсотків.

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 17 червня 2005 року, яке набуло законної сили, зобов'язано Звенигородську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області видати ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати державного службовця, зазначивши в ній розмір надбавки за вислугу років 35 відсотків; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Ватутіне Черкаської області здійснити перерахунок пенсії відповівдно до діючого законодавства. Рішенням встановлено, що на день виходу на пенсію ОСОБА_1 отримувала надбавку за вислугу років в розмірі 35 відсотків.

На виконання рішення позивачці видано відповідну довідку, однак при перерахунку пенсії надбавку за вислугу років враховано в попередньому розмірі 30 відсотків.

Крім того, при перерахунку пенсії не включено надбавку, встановлену Указом Президента України від 20 червня 2002 року №575 "Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби" (575/2002) , та премію в розмірі 33,3 відсотки, тобто в середньому розмірі, що передбачено законодавством.

Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій обгрунтовано виходили з того, що пенсію державному службовцю призначено та перераховано у відповідності з вимогами законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Надбавка та премія, запроваджені нормативно-правовими актами, що вказані позивачкою, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час роботи на посадах, що віднесені до відповідної категорії посад державних службовців, та були звільнені з роботи після їх запровадження.

Позивачка не належить до таких державних службовців. Тому відповідно до вимог статті 37-1 Закону України "Про державну службу" (3723-12) , яка визначає порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та набула чинності з 04 лютого 2003 року, немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі та зазначених позивачкою нормативно-правових актів.

Вирішуючи питання щодо правомірності розміру встановленої позивачці надбавки за вислуги років, яку враховано при обчисленні та перерахунку пенсії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки вислуга років позивачки складає понад 20 років, то відповідно до частини 5 статті 33 Закону України "Про державну службу" (3723-12) винагорода за вислугу років мала складати 30, а не 35 відсотків.

З такими висновками судів неможна погодитися виходячи з наступного.

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 17 червня 2005 року, встановлено, що на день виходу на пенсію ОСОБА_1 отримувала надбавку за вислугу років в розмірі 35 відсотків. Рішення набуло законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суди не звернули увагу на зазначені вимоги законодавства та не застосували статтю 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , відповідно до якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 25 вересня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 21 листопада 2006 року в частині щодо надбавки за вислугу років скасувати та постановити в цій частині нове рішення.

Визнати протиправними дії та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Ватутіне Черкаської області перерахувати пенсію ОСОБА_1 за період з 08 листопада 2001 року по 31 березня 2006 року з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 35 відсотків.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.