Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Конюшка К.В.

Голубєвої Г.К.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Господарського суду м. Києва від 20.03.2006р.

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р.

у справі №46/38-А

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Військової частини А-0222

про стягнення 90310,04 грн. податкового боргу

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі по тексту – ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, позивач) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Військової частини А-0222 (далі по тексту – В/Ч А-0222, відповідач) про стягнення 90310,04 грн. податкового боргу.

Постановою Господарського суду м. Києва від 20.03.2006 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 20.03.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. у справі №46/38-А, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість відповідача у розмірі 90310,04 грн., в т.ч. 89589,04 грн. основної суми недоїмки та 721,00 грн. пені, виникла на підставі поданого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2001 – 2004 роки.

Згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу);

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. Обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надіслано відповідачу першу податкову вимогу від 22.10.2001 р. №1/199 на суму у розмірі 11745,00 грн. та другу податкову вимогу від 03.12.2001 р. №2/762 на суму у розмірі 11745,00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачу податкових вимог на іншу частину суми узгодженого податкового зобов’язання податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2001 – 2004 роки.

13.01.2006 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості відповідача у розмірі 90310,04 грн., в т.ч. 89589,04 грн. основної суми недоїмки та 721,00 грн. пені, виникла на підставі поданого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2001 – 2004 роки.

Згідно з 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання.

Таким чином, з урахуванням того, що позивач звернувся до суду з позовом 13.01.2006р., тобто більше ніж через 1095 календарних днів від дня узгодження спірної суми податкового зобов’язання, Вищий адміністративний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо пропущення позивачем граничного строку стягнення податкового боргу.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те те, що Військова частина А-0222 як структура Збройних сил України знаходиться на повному кошторисно-бюджетному фінансуванні Міністерства оборони України, її фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а отже відповідно до ст. 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" на майно закріплене за відповідачем не може бути звернено стягнення за його зобов’язаннями.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду м. Києва від 20.03.2006 р. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. у справі №46/38-А не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 20.03.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. у справі №46/38-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.