Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Брайка А.І., Шипуліної Т.М.

касаційну скаргу приватного підприємства фірми "Буга"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2005р.

у справі № 36/154 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом приватного підприємства фірми "Буга"

до 1. Західно-Донбаської об‘єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області

2. Відділення Державного казначейства у м. Павлограді

про стягнення 12294,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2004р. позов приватного підприємства фірми "Буга" /ППФ "Буга"/ до Західно-Донбаської об‘єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області, ВДК у м. Павлограді про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад та грудень 2003 року у сумі 12294,00 грн. задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за даними податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад та грудень 2003 року, поданих позивачем до Західно-Донбаської ОДПІ 17.12.2003р. та 19.01.2004р. відповідно, розрахунків експортного відшкодування, доданих до цих декларацій, позивачу підлягає до відшкодування бюджетна заборгованість з ПДВ у сумах 5394,00 грн. за листопад та 6900,00 грн. за грудень 2003 року, які при їх підтвердженні актом камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість ППФ "Буга" за листопад, грудень 2003 року Західно-Донбаської ОДПІ від 02.06.2004р. № 0500/167-15/3-313-30938658 не були відшкодовані станом на дату судового розгляду справи. В обґрунтування висновку про наявність у позивача права на отримання з Державного бюджету України зазначених сум у зв’язку з декларуванням цих сум бюджетної заборгованості як таких, що підлягають перерахуванню на банківський рахунок позивача, суд послався на розрахунки експортного відшкодування, копії платіжних доручень про перерахування позивачем грошових коштів на користь інших платників податку у зв’язку з придбанням товарів в зазначених податкових звітних періодах та вантажні митні декларації з відміткою митниці про фактичне вивезення за межі митної території України таких товарів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2005р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2004р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постанова апеляційного суду вмотивована встановленими в судовому процесі фактами декларування позивачем від’ємних значень податку на додану вартість за листопад та грудень 2003 року у сумах 5394,00 грн. та 6900,00 грн. відповідно; наявності у ППФ "Буга" податкового боргу з податку на прибуток за 2002 рік в сумі 4418,94 грн. та податкових зобов’язань з зазначеного платежу за ІV квартал 2003 року, заявлених підприємством до погашення за рахунок невідшкодованого з бюджету податку на додану вартість на відповідні суми; відповідаючого пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції Закону, чинній до 31.03.2005р., заявлення позивачем згідно заяв від 03.03.2004р. № 07/04, від 22.03.2004р. № 18/04 та від 30.03.2004р. № 20/04 такого способу відшкодування ПДВ як зарахування суми експортного відшкодування в рахунок сплати податку на прибуток та відповідністю дій податкової інспекції по зарахуванню бюджетної заборгованості з ПДВ в рахунок сплати податку на прибуток згідно вказаних заяв позивача.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в деклараціях з податку на додану вартість за листопад та грудень 2003 року, поданих позивачем до Західно-Донбаської ОДПІ 17.12.2003р. та 19.01.2004р. відповідно, позивач задекларував від’ємні значення податку в розмірах 5394,00 грн. та 6900,00 грн. відповідно, обравши при цьому такий спосіб відшкодування цих сум як зарахування в рахунок сплати податку на прибуток /30%/ та перерахування на банківський рахунок платника податку /70%/ за листопад 2003 року та повне перерахування на банківській рахунок позивача за грудень 2003 року.

Як вбачається з матеріалів справи, заперечення щодо правильності задекларованих показників сум податкових зобов’язань за листопад та грудень 2003 року ОДПІ не заявлені, як і не заявлені заперечення щодо наявності у позивача переплати з ПДВ /експортне відшкодування/ у сумах 5394,00 грн. та 6900,00 грн.

Заявою від 03.03.2004р. № 07/04, поданою ППФ "Буга" до Західно-Донбаської ОДПІ, підприємство просило названу ОДПІ змінити спосіб відшкодування ПДВ з раніше задекларованого за листопад 2003 року на зарахування належного до відшкодування податку за вказаний податковий період в рахунок сплати податку на прибуток за ІV квартал 2003 року, а заявами від 22.03.2004р. № 18/04 та від 30.03.2004р. № 20/04 знову просило змінити спосіб відшкодування ПДВ зі вищевказаного на зарахування бюджетної заборгованості в рахунок сплати податкового боргу з податку на прибуток за 2002 рік та податкових зобов’язань з цього ж платежу за ІV квартал 2003 року.

Відповідно до пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв в редакції Закону впродовж І кварталу 2004 року, у разі коли платник податку має непогашену заборгованість з податку на додану вартість минулих податкових періодів або непогашений податковий вексель, виданий відповідно до пункту 11.5 статті 11 цього Закону, сума експортного відшкодування або її частина направляються на погашення такої заборгованості або зараховуються у рахунок погашення такого векселя; за добровільним рішенням платника податку сума експортного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України; про таке рішення платник податку зазначає у декларації.

З врахуванням того, що зміна способу відшкодування податку шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви відповідає передбаченому наведеною нормою праву платника податку на зарахування експортного відшкодування в рахунок сплати інших податків, зокрема податку на прибуток, та тієї обставини, що податковий борг позивача з податку на прибуток за 2002 рік та податкові зобов’язання з зазначеного платежу за ІV квартал 2003 року в загальній сумі 8380,69 грн. погашені податковим органом за рахунок від‘ємних значень ПДВ на підставі заяв ППФ "Буга" від 22.03.2004р. № 18/04 та від 30.03.2004р. № 20/04, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність стягнення з Державного бюджету України на користь позивача зазначеної суми податку.

Відповідає пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість" та підтвердженим матеріалами справи фактичним обставинам щодо зміни ППФ "Буга" способу відшкодування податку до всієї суми бюджетної заборгованості - 12294,00 грн. і висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність стягнення з бюджету решти ще не зарахованої станом на дату апеляційного розгляду справи бюджетної заборгованості в сумі 3913,31 грн. в рахунок сплати податку на прибуток позивача, оскільки суд, діючи в межах своїх повноважень, наданих йому процесуальним законом, перевіряє правомірність дій суб’єкта владних повноважень і не може прийняти рішення на користь особи, яка звернулась до суду за захистом своїх прав, якщо такі права суб’єктом владних повноважень порушені не були, а відтак при пред’явленні ППФ "Буга" вимоги про стягнення вказаної суми податку на банківський рахунок підприємства, яка фактично означає зміну позивачем способу відшкодування ПДВ, без попереднього подання податковому органу відповідної заяви відсутні законні підстави стверджувати про факт порушення Західно-Донбаською ОДПІ прав позивача.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції на відміну від суду першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи та дав їм вірну юридичну оцінку.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу приватного підприємства фірми "Буга" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2005р.– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.