Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

суддів : Бутенка В.I.(доповідач),

Мироненка О.В.,

Панченка О.I.,

Сороки М.О.,

Штульмана I.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання нечинним рішення, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (далі - СПД ФО ОСОБА_1.) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі - ДПI у Київському районі м. Харкова) № 0006501702/0 від 19.12.2005р. про застосування до нього фінансових санкцій в розмірі 221800 грн. за порушення вимог законодавства про застосування РРО.

Постановою господарського суду Харківської області від 31 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2006 року, позов СПД ФО ОСОБА_1. задоволено.

В касаційній скарзі ДПI у Київському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити СПД ФО ОСОБА_1. у задоволенні позову.

Позивач в запереченнях на цю касаційну скаргу посилається на необгрунтованість викладених в скарзі доводів і просить відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 КАС України (2747-15) , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судами при розгляді даної справи було повно і всебічно встановлено фактичні обставини справи, надано їм належну правову оцінку та у відповідності із вимогами матеріального і процесуального права вирішено цей спір.

Як видно з матеріалів справи, працівниками ДПI у Київському районі м. Харкова було проведено комплексну документальну перевірку дотримання СПД ФО ОСОБА_1. вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт № 1413/17-218 від 13.12.2005р., в якому зафіксовано порушення ним п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , а саме: розрахунки з пасажирами "Бізнес-гімназія" позивачем не проводилися через РРО та без видачі проїзних білетів.

На підставі зазначеного акту перевірки начальником ДПI у Київському районі м. Харкова прийнято рішення № 0006501702/0 від 19.12.2005р. про застосування до позивача фінансових санкцій за порушення вимог законодавства про застосування РРО в розмірі 221800 грн.

Дане рішення було оскаржене позивачем і за результатами розгляду скарги на рішення начальником ДПI у Київському районі м. Харкова винесено рішення від 26.01.06 р. № 0006501702/1.

Зазначені рішення були залишені без змін рішенням ДПА у Харківській області від 09.03.2006р.

Задовольняючи позовні вимоги СПД ФО ОСОБА_1., суди попередніх інстанцій виходили з того, що в даному випадку відбувалася не операція в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , а господарська операція між двома суб'єктами господарювання, оскільки розрахунки проводилися після надання послуг у приміщення "Бізнес-гімназії", в зв'язку з чим дійшли правильного висновку про незаконність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , яка встановлює, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до ст. 2 наведеного Закону розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Виходячи з наведеної норми, для наявності розрахункової операції місце отримання засобу платежу повинно співпадати з місцем реалізації товару, при чому повинні бути використані певні засоби платежу.

Місце проведення розрахунків визначене як місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Діючі на теперішній час нормативні документи визначають, що розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

При цьому судами правильно відзначено, що обов'язковою ознакою для застосування санкцій, які нараховані позивачу, є наявність розрахункової операції.

Як було встановлено судами, між СПД ФО ОСОБА_1. та ХПНВК "Бізнес-гімназія" було укладено договір від 01.09.2004р. та додаткову угоду до нього, відповідно до умов яких позивач надавав послуги "Бізнес-гімназія" з обов'язковою видачею постійного проїзного білета. Сторони здійснювали готівковий розрахунок між собою з видачею касового ордера на підприємстві "Бізнес-гімназія" для отримання у підзвіт працівником підприємства готівкових коштів для здійснення розрахунків за вказаним договором. Вказана операція оприбутковувалася СПД ФО ОСОБА_1. і на підтвердження проведення такої операції позивач видавав товарний чек. Постійний проїзний білет був переданий працівнику "Бізнес-гімназія".

Таким чином, суди дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем не доведено, що мала місця розрахункова операція в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують і при ухваленні оскаржуваних судових рішень порушень норм матеріального та процесуального права ними допущено не було.

За правилами ч.3 ст. 220-1, ч.1 ст.224 КАС України (2747-15) , якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 31 травня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.