Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: Бутенка В.І.,

суддів: Сороки М.О.,

Штульмана І.В.,

Мироненка О.В.,

Панченка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року у справі

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Харцизьку про стягнення заборгованості по заробітній платі,

У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що з 22 липня 1996 року по 5 жовтня 2005 року працювала на посаді державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у місті Харцизьку. Вважала, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №2288 від 13.12.1999 року "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" (2288-99-п) має право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати щорічно. Крім того, просила стягнути на її користь одноразову матеріальну допомогу у розмірі десяти місячних окладів у зв'язку з виходом на пенсію у розмірі 3370 грн. та невиплачену їй в листопаді - грудні 2003 року, січні 2004 року надбавку у розмірі 50% посадового окладу на підставі підпункту "г" пункту 2 зазначеної вище Постанови у розмірі 449 грн. 40 коп.

Рішенням Харцизького міського суду від 23 грудня 2005 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивача матеріальну допомогу у розмірі 4736 грн. 35 коп. та заборгованість по надбавці за листопад-грудень 2003 року, січень 2004 року у розмірі 449 грн. 40 коп.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення скасувати та залишити в силі судове рішення першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду України від 25 травня 2005 року зазначену касаційну скаргу передано до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2007 року у справі відкрито касаційне провадження.

Відповідно до статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України (2747-15) ) Вищий адміністративний суд України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах.

Право на касаційне оскарження в порядку адміністративного судочинства відповідно до положень статті 211 названого Кодексу мають сторони та інші особи, які беруть участь в адміністративній справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року, позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судові рішення, що ухвалені після набрання чинності КАС України (2747-15) за правилами іншого, а не адміністративного судочинства, можуть бути переглянуті за правилами відповідного судочинства.

Із матеріалів справи вбачається, що зазначені рішення були постановлені відповідно до цивільно-процесуального законодавства.

З врахуванням цього судові рішення можуть бути переглянуті у касаційному порядку за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.

Вищевказане тягне за собою закриття касаційного провадження у справі та направлення справи до Верховного Суду України для вирішення питання про її прийняття.

Керуючись ст. ст. 9, 157, 210, 211, 222, 228, колегія суддів,

Закрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Харцизьку про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Справу повернути до Верховного Суду України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 237- 239 КАС України.