Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Панченка О.Н.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С. А.,

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А.,

при секретарі - Сидорович О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Добропільської міської ради Донецької області про зобов'язання вчинити дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 3 листопада 2006 року, -

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Добропільської міської ради Донецької області з позовом про зобов'язання встановити межі земельної ділянки.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 3 листопада 2006 року, провадження в справі закрито на підставі пункту 4 статті 157 ЦПК України, в зв'язку з наявністю судового рішення, що набрало законної сили, постановленого щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 5 Розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Як вбачається з матеріалів справи, вона вирішена судом першої інстанції після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) .

Відповідно до частини 2 статті 20 КАС України, апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

Отже, виходячи з системного аналізу наведених правових норм, апеляційний суд, як адміністративний, компетентний переглядати рішення місцевого суду лише за умови, якщо останній вирішував справу за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Оскільки ж справа судом першої інстанції вирішувалася не як адміністративна, апеляційний суд повинен був переглянути рішення суду першої інстанції за тими нормами процесуального права, якими керувався суд першої інстанції при його прийнятті.

Усупереч наведеному вище, апеляційний суд переглянув рішення суду першої інстанції за нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , що призвело до порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 3 листопада 2006 року скасувати.

Справу направити до Апеляційного суду Донецької області для розгляду у порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.