Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.І., Панченка О.І., Мироненка О.В., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2006 року за адміністративним позовомОСОБА_2, ОСОБА_1 до Харківського обласного управління юстиції, треті особи - Харківська міська організація Української республіканської партії "Собор" та Українська республіканська партія "Собор", про скасування наказу про скасування в реєстрі запису про реєстрацію Харківської міської організації УРП "Собор" та скасування рішення щодо реєстрації новоутвореного структурного осередку за, -

В грудні 2005 року ОСОБА_2. таОСОБА_1. звернулись до суду з позовом до Харківського обласного управління юстиції про скасування наказу №692/6 від 23 листопада 2005 року про скасування у реєстрі обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, запису про реєстрацію Харківської міської організації Української республіканської партії "Собор" та рішення про реєстрацію новоутвореного структурного осередку.

В обґрунтування позовних вимог вказували, що вони є членами Харківської міської організації УРП "Собор", зокрема, ОСОБА_2. - голова цього осередку, аОСОБА_1. - заступник голови.

Харківським обласним управлінням юстиції без їх відома, на підставі документів поданих особами, що не були членами партії, з порушенням встановленого порядку та процедури ліквідації осередку партії були проведені заходи на підставі яких відповідачем 23 листопада 2005 року було скасовано реєстрацію Харківської міської організації.

Разом з тим за заявою неуповноваженої особи було прийнято рішення про реєстрацію новоутвореної структури, що на думку позивачів порушило їх права та законні інтереси.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2006 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. та ОСОБА_1. було відмовлено.

В касаційній скарзіОСОБА_1., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постановлені по справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 36 Конституції України, громадяни мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону "Про політичні партії в Україні" втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування їх посадових осіб у створенні і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків - забороняється.

Згідно ст. 11 цього Закону обласні, міські і районні організації або інші утворення підлягають реєстрації відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України та набувають з цього моменту, якщо це передбачено статутом партії, статуту юридичної особи.

В реєстрації може бути відмовлено лише у випадках, якщо документи надані для реєстрації не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , цьому та іншим законам.

Політичні партії зобов'язані інформувати Міністерство юстиції України, його відповідні органи про зміни керівних органів партії.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.11.2005 року до Харківського обласного управління юстиції надійшло звернення за підписом ОСОБА_3, як голови ліквідаційної комісії Харківської міської організації Української республіканської партії "Собор", з проханням скасувати запис про реєстрацію зазначеної організації в реєстрі обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії.

В даному зверненні зазначалося, що 05.11.2005р. відбулося засідання Центральної Ради УРП "Собор", на якому відповідно до п.6 ст. 3.3.1, ст. 6.1 Статуту партії прийнято рішення про припинення діяльності Харківської міської організації УРП "Собор". Відповідно до ухвали Центральної Ради УРП "Собор" від 05.11.2005 р. № 5/5 припинено діяльність Харківської міської, Дзержинської районної м. Харкова, Орджонікідзевської районної м. Харкова та Київської районної м. Харкова організацій УРП "Собор" шляхом ліквідації, припинено повноваження керівних органів зазначених організацій, створено Ліквідаційну комісію та надано право першого підпису голові Ліквідаційної комісії ОСОБА_3

Відповідно до п.6 ст. 3.3.2 та ст.ст. 6.1, 6.2 Статуту УРП "Собор" Центральна рада визнає та може прийняти рішення про припинення діяльності, реорганізацію, ліквідацію територіальних та місцевих організацій партії.

Згідно наказу начальника Харківського обласного управління юстиції № 692/6 від 23.11.2005 року скасовано в реєстрі обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії запис про реєстрацію Харківської міської організації Української Республіканської партії "Собор".

28.11.05 до Харківського обласного управління юстиції було подано документи на реєстрацію Харківської міської організації Української республіканської партії "Собор".

Відповідно до Свідоцтва від 01.12.2005 р. №151-пп зареєстрована Харківська міська організація Українська Республіканська партія "Собор", тобто вже після ліквідації попереднього осередку.

Судом також встановлено, що Головою Української республіканської партії "Собор" єОСОБА_4браний на цю посаду XIV З'їздом партії, який відбувся 12.02.2005 р., та XV (надзвичайним) З'їздом УРП "Собор" від 19.11.2005 р.

Згідно ст. 4 Закону України "Про політичні партії в Україні", втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Разом з цим, згідно Рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 р. №6-рп/2001 (v006p710-01) у разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими особами і службовими особами прав і свобод громадян останній має право на підставі ст. 55 Конституції України звернутися за їх захистом до суду. При цьому позивачі не позбавлені права оскаржити рішення Центральної Ради УРП "Собор" від 05.11.2005 р. щодо ліквідації Харківської міської організації УРП "Собор".

За таких обставин, відповідно до ст.ст. 104, 110 ЦК України та положень Закону України "Про політичні партії в Україні" (2365-14) , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, і з цим вірно погодилась колегія суддів апеляційного суду, про відсутність підстав для задоволення позову оскільки скасування реєстрації зазначеного осередку партії "Собор" та реєстрація новоутвореного осередку були проведені у відповідності та з дотриманням чинного законодавства.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення, що відповідають вимогам закону. Висновки судів достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують та зводяться до незгоди з ними.

Відповідно до ст. 86 КАС України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При вирішенні справи судом правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.