Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів: Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.,

при секретарі Замезі Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01.08.2003 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19.11.2003 р. по справі за скаргоюОСОБА_1 на неправомірні дії Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадання відповіді на її звернення, -

У жовтні 2001 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії МВС України щодо ненадання відповіді на її звернення.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01.08.2003 р. скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано МВС України повідомити ОСОБА_1 про передачу її заяви про нецільове використання кредитів в особливо великих розмірах за належністю. В позовних вимогах про надання ОСОБА_1 постанови від МВС України про відмову в порушення кримінальної справи відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19.11.2003 р. вказане судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстав для скасування судових рішення відповідно до статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не має.

Судами вірно встановлено, що 09.02.2001 р., 13.02.2001 р. та 22.02.2001 р. ОСОБА_1 зверталась до МВС України із заявами про порушення кримінальної справи по фактам нецільового використання кредитів в особливо великих розмірах ЗАТ "Петроімпекс".

Відповідно до пункту 3.9 Інструкції про порядок прийому, реєстрації, обліку та розгляду в органах, підрозділах і установах внутрішніх справ України заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і пригоди - коли розгляд інформації про злочин та пригоди не входить у компетенцію органів внутрішніх справ або вона свідчить про вчинок, скоєний на території обслуговування іншого органу внутрішніх справ, вона після реєстрації пересилається за належністю.

МВС України заява ОСОБА_1 була направлена до Старокиївського РУ ГУ МВС України в м. Києві для проведення перевірки. Відповідно до пункту 4.2 вищевказаної Інструкції в разі передачі заяви чи повідомлення за належністю, особа, яка прийняла рішення про передачу заяви за належністю, письмово повідомляє заявника.

Оскільки МВС України не повідомило ОСОБА_1 про передачу її заяви до Старокиївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, тому суди вірно зобов'язали відповідача повідомити ОСОБА_1 про передачу її заяви про нецільове використання кредитів в особливо великих розмірах за належністю.

Згідно статті 99 Кримінально-процесуального кодексу України постанову про відмову у порушенні кримінальної справи виносять прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя, про що повідомляють заінтересованих осіб.

Судами першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано відмовлено в задоволенні вимог про надання МВС України постанови про порушення кримінальної справи, оскільки МВС України не є органом дізнання, а тому не уповноважено виносити будь-які постанови.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01.08.2003 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19.11.2003 р. по справі за скаргоюОСОБА_1 на неправомірні дії Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадання відповіді на її звернення - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.