К-24673/06 Про визнання незаконним Акту перевірки, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу - 20.05.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ясинуватськеої об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Донецької області від 23.03.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 по справі № 26/3а

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції

третя особа на стороні позивача Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2

третя особа на стороні відповідача Державна податкова адміністрація Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та акту перевірки

Заявлено позовні вимоги про визнання незаконним Акту перевірки від 15.06.2005 № 000258 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності та податкового повідомлення-рішення Ясинуватської ОДПІ від 06.07.2005 № 0000312303/0 щодо застосування фінансових санкцій у сумі 10 786,75 грн.

За уточненням позовних вимог позивач просить визнати частково недійсними податкове повідомлення-рішення від 06.07.2005 № 0000312303/0; та рішення від 19.10.2005 № 0000312303/1, від 21.12.2005 № 0000312303/2 та № 0000312303/3, щодо застосування фінансових санкцій у сумі 7 145,45 грн.

Постановою Господарського суду Донецької області від 23.03.2006 залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 по справі № 26/3а позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення від 06.07.2005 № 0000312303/0, рішення від 19.10.2005 № 0000312303/1, від 21.12.2005 № 0000312303/3, визнані недійсними в частині застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 7 145,45 грн. У задоволенні решти позовних вимог щодо визнання недійсними рішення від 21.12.2005 № 0000312303/2 відмовлено з посиланням на те, що до матеріалів справи взагалі не надано доказів його існування.

При цьому судами було встановлено, що 15.06.2005 працівниками ДПА в Донецькій області була проведена перевірка у магазині "Янус" щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, в якому на праві приватної спільної часткової власності здійснює діяльність СПД ОСОБА_1, який знаходиться на загальній системі оподаткування

Перевіркою встановлений факт продажу товарів і зазначено про те, що реєстратор розрахункових операцій при продажу товарів не застосований, розрахунковий документ не виданий. На місці розрахунків були наявні кошти у сумах 699,76 грн. та 1884,49 грн., відповідно складено два акта інвентаризації коштів на суму 699,76 грн. (продавець ОСОБА_4) та на суму 1884,49 грн. (продавець ОСОБА_3) Сума коштів зазначена у денному звіті РРО СПД ОСОБА_1 НН 2319306458, ФН 0528000344 складає 426,90 грн.

06.07.2005 на підставі зазначених висновків Ясинуватська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0000312303/0, яким застосовані фінансові санкції у сумі 10 786,75 грн. за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО (2 098,90 грн. х 5 - у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлена невідповідність); та у сумі 292,25 грн. - за непроведення розрахункової операції через РРО (58,45 грн. х 5 - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів).

Податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, за наслідками якого було встановлено, що продавець ОСОБА_4 працює у СПД ОСОБА_2, отже і кошти у сумі 699,76 грн. належать останньої відповідно до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 7 287,95 грн., де за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО нараховано 6 995,70 грн. (1 399,14 грн. х 5 - у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлена невідповідність).

При цьому оскаржується застосуванням фінансових санкцій у сумі 6 995,70 грн. за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначена у денному звіті РРО.

Тобто судами досліджена схема розташування відділів у магазині та встановлення РРО, та зазначено про те, що кошти від продажу товарів СПД ОСОБА_1 знаходились у грошовому ящику реєстратора розрахункових операцій, а кошти від продажу товарів СПД ОСОБА_2 знаходились у кишенях одягу її продавців, у тому числі і ОСОБА_3, яка фактично виконувала трудові обов'язки у СПД ОСОБА_2, оскільки іншого місця для зберігання коштів від продажу кондитерських виробів встановлено не було. Кошти, що знаходились у грошову ящику реєстратора розрахункових операцій СПД ОСОБА_1 та у кишені ОСОБА_3 співробітниками податкової служби окремо не перераховувались.

Позивачем під час проведення перевірки здійснювалась продаж лише алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що підтверджено офіційною звітністю позивача, а саме - товарний звіт за червень 2005 року, книги обліку продажу та придбання, книга обліку доходів та витрат.

Відповідно судами зроблено висновок про те, що кошти які знаходились у кишені одягу стажера є коштами від реалізації товарів, що належать позивачу, так як у відділі, який належить СПД ОСОБА_1 працювала продавець ОСОБА_5, а стажер ОСОБА_3 самовільно продала товари, що належать СПД ОСОБА_1

Таким чином суди визнали, що ОДПІ безпідставно були об'єднані кошти суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а тому неправомірно визначено порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і тому неправомірно застосовані фінансова санкція.

Крім того, судами зауважено, що рішення ДПА у Донецькій області про проведення перевірки позивача не оформлено відповідним наказом всупереч вимогам ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Також суди винесли рішення про відмову в задоволенні решти позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Ясинуватської ОДПІ від 21.12.2005 №0000312303/2, оскільки докази існування цього рішення в матеріалах справи відсутні.

Не погодившись із постановою Господарського суду Донецької області від 23.03.2006 та ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 по справі № 26/3а відповідач (далі - ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, оскільки судами обох інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, а саме порушені ст. 2, 3, 17, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон "Про РРО"), за наступних підстав. Оскільки продавець-стажер ОСОБА_3 на момент перевірки знаходилась в відділі позивача та відпустила належний підприємцю товар, відповідно кошти, які були надані для підрахунку продавцем магазину ОСОБА_6 в сумі 1884,49 грн., є виручкою за товар, що належить саме ПП ОСОБА_1 документально підтверджується, по-перше, цінниками ПП ОСОБА_1, що є в матеріалах справи, а по-друге, показаннями працівника ДПА у Донецькій області ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що під час перевірки було складено два акта інвентаризації коштів на суму 699,76 грн. (продавець ОСОБА_4) та на суму 1884,49 грн. (продавець ОСОБА_3) на підставі того, що при перевірці СПД ОСОБА_1 був наданий лише один дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі;

Крім того, вважає скаржник, судами обох інстанцій не було дано належної оцінки таким важливим доказам по справі, як цінники (є в матеріалах справи), які були оформлені від імені СПД ОСОБА_1 та знаходились у відділах кондитерських та ковбасних виробів. Дані цінники мали печатку СПД ОСОБА_1 та підпис, найменування товарів на них - кондитерські та ковбасні вироби. Таким чином скаржник вважає, що було правомірно донараховано СПД ОСОБА_1 фінансові санкції у сумі 7145,45 грн., а позиція господарського суду Донецької області та Донецького апеляційного господарського суду є необґрунтованою та не відповідає обставинам справи.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому проти скарги заперечив, повністю підтримавши судові рішення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї та пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 7 та ч. 9 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" - позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Тобто судами вірно зауважено, що рішення ДПА у Донецькій області про проведення перевірки позивача не оформлено відповідним наказом всупереч вимогам ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Щодо встановленого судами про те, що ДПА в Донецькій області була проведена перевірка у магазині "Янус" щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, де було встановлено факт продажу товарів і зазначено про те, що реєстратор розрахункових операцій при продажу товарів не застосований, розрахунковий документ не виданий, необхідно зазначити наступне. Кошти, що знаходились у грошову ящику реєстратора розрахункових операцій СПД ОСОБА_1 та у кишені ОСОБА_3 співробітниками податкової служби окремо не перераховувались.

Доведеним фактом є те, що позивачем під час проведення перевірки здійснювалась продаж лише алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що підтверджено офіційною звітністю позивача, а саме - товарний звіт за червень 2005 року, книги обліку продажу та придбання, книга обліку доходів та витрат. Тобто посилання на цінники, як доказ здійснення іншої діяльності, ніж продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів, є неспроможним.

Також враховуючи висновок судів про те, що кошти які знаходились у кишені одягу стажера є коштами від реалізації товарів, що належать позивачу, так як у відділі, який належить СПД ОСОБА_1 працювала продавець ОСОБА_5, а стажер ОСОБА_3 самовільно продала товари, що належать СПД ОСОБА_1, необхідно погодитись із тим, що ОДПІ безпідставно були об'єднані кошти суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Таким чином необхідно погодитись із правомірним визначенням, що позивачем п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не порушено, і тому фінансова санкція застосована неправомірно, про що обґрунтовано визначились суди.

З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується також із висновком судів про відмову в задоволенні решти позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Ясинуватської ОДПІ від 21.12.2005 №0000312303/2, оскільки докази існування цього рішення в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що судові рішення базуються на з'ясуванні фактичних обставин справи, яким дана належна юридична оцінка, при правильному застосуванні норм чинного законодавства, яке регулює правовідносини сторін за предметом даного спору, тому касаційна скарга залишається без задоволення, а постанова Господарського суду Донецької області від 23.03.2006 та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 по справі № 26/3а без змін.