Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Фадеєвої Н.М.

суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

при секретарі: Капустинському М.В.

за участю представників:

Солом’янської РДА – Жудіна А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Палісандр" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2006 року у справі №9/29а за позовом Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації до ТОВ "Палісандр" про зобов’язання вчинити дії, -

У лютому 2006 року Солом’янська районна у м. Києві державна адміністрація звернулась до суду з адміністративним позовом до ТОВ "Палісандр" про зобов’язання провести демонтаж вхідної групи до нежилого приміщення підвалу загальною площею 134,9 кв.м. жилого будинку за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 21/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умов та вимог розпорядження Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.03.2005р. №392 "Про дозвіл на розробку проекту та проведення будівельних робіт по влаштуванню додаткового входу в орендоване нежиле приміщення будинку №21/2 по пр-ту Повітрофлотському ТОВ "Палісандр" самовільно проведені роботи по влаштуванню додаткового входу, тобто роботи проведені без наявності проекту на виконання таких робіт, погодженого з усіма органами у встановленому законом порядку та інших узгоджувальних документів, які передують початку будівельних робіт.

Постановою Господарського суду м. Києва від 28 березня 2006 року в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, та постановлено нове рішення, яким позов задоволено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не є справою адміністративної юрисдикції, а тому дана справа інстанційно не підсудна Вищому адміністративному суду України.

Пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно п.7 ч.1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що заявлені позивачем вимоги випливають із договірних відносин щодо оренди відповідачем нежилого приміщення і його переобладнання без наявності проекту. .

Між Комунальним підприємством управління житлового господарства Залізничного району м. Києва та ТОВ "Палісандр" було укладено 31 травня 2001року договір оренди нежилого приміщення по пр-ту Повітрофлотському 21/2 в м. Києві для розміщення кафе.

Розпорядженням Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації від 29 березня 2005року №392 "Про дозвіл на розробку проекту та проведення будівельних робіт по влаштуванню додаткового входу в орендоване нежиле приміщення будинку №21/2 по пр-ту Повітрофлотському ТОВ "Палісандр" відповідачеві було надано дозвіл на розробку проекту по влаштуванню додаткового входу та проведення будівельних робіт, згідно погодженого з Головним управлінням контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва проекту.

Відповідач самовільно провів роботи по влаштуванню додаткового входу без наявності проекту та погоджувальних документів.

Отже, заявлені Солом’янською РДА вимоги випливають з того, що відповідачем не виконані обов’язки, передбачені розпорядженням від 29.03.2005р. №392, щодо виготовлення відповідного проекту на проведення будівельних робіт.

Тобто, заявлені позивачем вимоги не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки не відносяться до публічно-правових відносин.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Оскільки спір стосується демонтажу окремого входу в нежиле приміщення підвалу, цей спір виник між двома юридичними особами, то його розгляд належить до компетенції господарського суду.

Однак, позивач звернувся до суду з позовом про демонтаж вхідної групи до нежилого приміщення підвалу в порядку адміністративного судочинства та дана справа розглянута судами попередніх інстанцій за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , що визнати правильним не можна.

Частиною 1статті 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі, з роз’ясненням позивачеві про його право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Палісандр" задовольнити частково.

Постанову Господарського суду м. Києва від 28 березня 2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2006 року скасувати, а провадження у справі №9/29а закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.