Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Панченка О. Н.

суддів: Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Смоковича М.І.

Чумаченко Т.А.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Урядового органу державного управління - Державної інспекції з енергозбереження на постанову господарського суду Луганської області від 22 червня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року у справі за позовом Державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль" до Урядового органу державного управління - Державної інспекції з енергозбереження про визнання нечинною постанови № 18-12/53-1 від 29.03.2005 року "Про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших енергетичних ресурсів", -

Державне підприємство "Лисичанська теплоелектроцентраль" звернулось до суду з позовом до Урядового органу державного управління - Державної інспекції з енергозбереження про визнання нечинною постанови № 18-12/53-1 від 29.03.2005 року "Про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших енергетичних ресурсів", якою територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області застосувало до Державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль" подвійну плату за виявлені перевитрати паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 51134,76 грн.

Постановою Господарського суду Луганської області від 22.06.06 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 17.08.2006 року, позов задоволено, визнано нечинною постанову територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Луганській області № 18-15/53-1 від 29.03.2005 року "Про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів"

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Урядовий орган державного управління - Державна інспекція з енергозбереження звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі рішення судів і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Державне підприємство "Лисичанська теплоелектроцентраль" зазначає, що постанова господарського суду Луганської області від 22 червня 2006 року та ухвала Луганського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року винесені без порушень норм матеріального чи процесуального права, на підставі повного, всебічного та об’єктивного розгляду обставин справи.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про енергозбереження" ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спору) управління у сфері енергозбереження спрямоване на забезпечення потреб народного господарства та населення України в паливі, тепловій та електричній енергії на основі раціонального використання енергоресурсів, скорочення всіх видів втрат паливно-енергетичних ресурсів, здійснення функцій енергетичної експертизи, контролю, прогнозування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Державне управління в сфері енергозбереження здійснює Кабінет Міністрів України та уповноважений ним орган. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 року №1039 (1039-2000-п) затверджено Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, яка у межах своєї компетенції здійснює державний контроль у сфері енергозбереження тощо.

Механізм проведення перевірок у сфері енергозбереження регулюється Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000р. №64 (z0653-00) .

Відповідно до пункту 13 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання - перевірка виконання Приписів здійснюється після закінчення терміну їх дії.

Пунктом 14 зазначеного Порядку встановлено, що залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів коригуються.

Як встановлено судами, відповідачем в особі: територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, 23.03.2005 року проведено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів на державному підприємстві "Лисичанська теплоелектроцентраль" та встановлено, що стан енергозбереження на станції знаходиться на недостатньому рівні, виявлено недодержання законодавчих актів та нераціональні витрати енергоресурсів. За результатами перевірки 29.03.2005 року складено акт комплексної перевірки №18-12/53, протокол про адміністративне правопорушення та постанову №18-12/53-1 "Про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів", згідно якої до позивача було застосовано подвійну плату за виявлені перевитрати паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 51134,76 грн.

Як зазначалось вище, постанова від 29.03.2005 р. №18-12/53-1 про застосування до позивача подвійної плати за нераціональне використання газу була прийнята територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження за результатами перевірки виконання припису до акту комплексної перевірки №18-12/53 від 29.03.2005р.

Отже, відповідач в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, в акті комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів встановив граничний строк виконання припису до вересня 2005 року для усунення виявлених при перевірці недоліків, а постанову про застосування підвищеної плати винесено територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Миколаївській області 29 березня 2005 року, тобто, в той же день, коли було складено акт перевірки, до настання наданого приписом строку і відповідно без перевірки здійснення зазначених у акті дій.

Твердження скаржника про порушення місцевим судом правил територіальної підсудності є безпідставними, оскільки відповідно до вимог частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів, які задовольнили позов виходячи з того, що недодержання Урядовим органом державного управління - територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, встановлених Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах і організаціях та усунення фактів їх неефективного використання вимог накладення та стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно – енергетичних ресурсів є підставою для визнання оскаржуваної постанови недійсною.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Урядового органу державного управління – Державної інспекції з енергозбереження залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Луганської області від 22 червня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року у справі за позовом Державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль" до Урядового органу державного управління - Державної інспекції з енергозбереження про визнання нечинною постанови № 18-12/53-1 від 29.03.2005 року – залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.