Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Прудкій О.В.

розглянувши касаційні скарги Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2007 року

по справі № 1/586/06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток"

до 1) Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області,

2) Державного казначейства України,

3) Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області

про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень та зобов'язання їх вчинити певні дії, -

У грудні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області, Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області про визнання неправомірною бездіяльності суб'єктів владних повноважень в зв'язку з невідшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 372002 грн., стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості у розмірі 372002 грн., збитків в сумі 32139,03 грн. та зобов'язання Державного казначейства України списати у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на його користь кошти в сумі 408200,81 грн.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2007 року в позові відмовлено з підстав необґрунтованості вимог про стягнення бюджетної заборгованості і зобов'язання списати кошти в безспірному порядку, оскільки висновки акту перевірки, що підтверджують цю заборгованість спростовуються самим органом, який її здійснював, а вимоги щодо бездіяльності суб'єктів владних повноважень позивачем не доведено.

Одеський апеляційний господарський суд постановою від 24.05.2007 року скасував судове рішення місцевого господарського суду, частково задовольнивши позов. Вирішено стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Держказначейства України в Миколаївській області на користь ТОВ "Восток" бюджетну заборгованість по ПДВ р в сумі 372002,00 грн. за червень 2006р. та судові витрати. В решті позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на визначенні неправомірною відмови у наданні бюджетного відшкодування з причини відсутності реєстру ДПА України, оскільки це не передбачено п.п. 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР (далі - Закон № 168/97).

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" на зазначені судові рішення подали касаційні скарги.

В касаційній скарзі Южноукраїнська ОДПІ просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, як незаконну, та залишити в силі постанову Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2007 року, оскільки вважає її обґрунтованою та такою, що відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Позивач у касаційній скарзі просить змінити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2007 року, оскільки вважає її незаконною в частині відмови у позові.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.07.06 р. ВАТ "Восток", згідно з п. п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97 подало до ДПІ у м. Южноукраїнську податкову Декларацію з ПДВ за червень 2006 р. Одночасно з Декларацією поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок товариства в сумі 372002 грн.

07.09.06 р. податкова інспекція здійснила виїзну планову перевірку ТОВ "Восток" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05 р. по 30.06.06 р. і за її результатами склала акт №8/23-00/19292376. Перевіркою підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2006 р. у розмірі 372002 грн.

18.09.06 р. погоджений висновок податковою службою направлений до органів державного казначейства, який був повернутий в зв'язку з відсутністю реєстру ДПА України, передбаченого п. 5 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Держказначейства України в процесі відшкодування ПДВ за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики № 451/501/132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.04р. №971/9570 (z0971-04) .

Названий Порядок розроблений з метою забезпечення координації дій органів державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування ПДВ за висновками органів податкової служби, забезпечення виконання ст. 12 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та вимог Указу Президента "Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість".

Тобто, як правильно зазначено апеляційним господарським судом, цей Порядок розроблений не на виконання Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) і стосується виключно взаємодії органів, зазначених у ньому, до яких платник податків не має ніякого відношення.

Отже, органи державної податкової служби, Держказначейства України, враховуючи положення частини 2 статті 19 Конституції України повинні діяти у відповідності із приписами Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) і не повинні обмежувати права платника податку, передбачені цим Законом.

Враховуючи викладене, та зважаючи на положення п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшов висновку щодо неправомірності відмови позивачу у наданні бюджетного відшкодування.

Щодо заявлених вимог про стягнення збитків, то колегія суддів підтримує в цій частині позицію судів попередніх інстанцій. Крім того сума заявлених позивачем у касаційній скарзі збитків становить 51319,97 грн., в той час як в місцевому та апеляційному господарських судах позивачем було заявлено в цій частині позову суму 32139,03 грн.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 220 КАС України, якою встановлено межі перегляду судом касаційної інстанції, - суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2007 року по справі № 1/586/06 такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційні скарги Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2007 року по справі № 1/586/06 залишити без змін.

Справу № 1/586/06 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.