Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Роменський міськрайонний суд Сумської області від 16.07.2008р. по справі № 2-а-121/08

за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,

ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивачки недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику війни за 2007 рік у розмірі 1175 грн.

Постановою Ромеського міськрайонного суду Сумської області від 16.07.2008р. по справі № 2-а-121/08 позов задоволено у повному обсязі.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а також прийнято рішення при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є учасником війни і має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджується копією посвідчення позивача (а.с. 6 ).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачці як учаснику війни за 2007 рік була виплачена разова грошова допомога в розмірі 55 грн. Вказані обставини сторонами по справі не оспорюються.

Відповідно ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України закріплено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) .

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації та гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст. 48 Конституції України), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе лише за умови введення відповідно до п.31 ч.1 ст. 85, п.19 ч.1 ст. 92 Конституції України надзвичайного стану.

Згідно з ст.ст. 29, 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", зупинено дію частин п'ятих статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які визначали кратність виплат щорічної допомоги до 5 травня залежно від розміру мінімальної пенсії за віком та встановлено у 2007 році абсолютні розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) ст.ст. 29, 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", якими зупинено дію ч.5 ст.ст. 12- 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та встановлено у 2007 році абсолютні розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточним і не можуть бути оскаржені.

Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) .

Згідно ч.ч.3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (254к/96-ВР) гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, враховуючи ст.ст. 46, 64 Конституції України, ч.ч.3, 4 ст. 8 КАС України та положення ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка була чинною на час виникнення між сторонами спірних правовідносин та встановлювала позивачці право на соціальний захист щодо отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі кратному до мінімальної пенсії за віком, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позивачка має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"за 2007 рік.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої суми щорічної разової допомоги до 5 травня за 2007 рік у визначених грошових сумах.

Відповідно до статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Обов'язок щодо нарахування та вчинення дій щодо виплати позивачу разової допомоги до 5 травня відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" законодавством держави покладений на відповідача -ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

З викладеного вбачається, що такі вимоги, як стягнення суми соціальної допомоги, окрім стягнення коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю, частиною 3 ст. 105 КАС України не передбачено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вибраний позивачем спосіб захисту його порушеного права не є адекватним, оскільки до завдань відповідача, згідно з його положенням, відносяться функції щодо здійснення нарахування та виплати соціальних допоміг в розмірах, передбачених діючим законодавством, та в межах кошторису на видатки, а тому задоволенню не підлягає.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача суми допомоги з прийняттям в цій частині нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -задовольнити частково.

Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.07.2008 року по справі №2-а-121/08 -скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 коштів.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати ОСОБА_3 донарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_2 разової грошової допомоги за 2007 рік відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

В іншій частині постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.07.2008 року по справі №2-а-121/08 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 17.03.2009 р.