Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів: Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.,

при секретарі Замезі Ю.І.,

за участю ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 28.02.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24.05.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Харківського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -

У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії з обліком посадового окладу останньої штатної посади, яку він займав перед звільненням з військової служби, посилаючись на те, що у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України в вересні 2002 року він був відряджений в Харківське представництво генерального замовника - Національного космічного агентства України і 28.09.2004 р. був звільнений у відставку у зв'язку зі станом здоров'я, але військова пенсія йому була призначена не по останньому посадовому окладу, а із окладу в розмірі 181 грн.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 28.02.2006 р. позовОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Харківській обласний військовий комісаріат зробити перерахунок військової пенсії ОСОБА_1з обліку посадових окладів: з 29.09.2004 р. по 01.01.2005 р. у розмірі 566 грн., з 01.01.2005 р. по 01.09.2005 р. у розмірі 625 грн., з 01.09.2005 р. у розмірі 701 грн.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24.05.2006 р. вказане судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі Харківський обласний військовий комісаріат, не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказом Міністра оборони України від 26.09.2002 р. ОСОБА_1 був відряджений до Національного космічного агентства України із залишенням на військовій службі. Наказом Міністра оборони України 30.08.2004 р. та наказом по Харківському представництву генерального замовника Національного космічного агентства України від 28.08.2004 р. позивач був звільнений в запас і з 29.09.2004 р. йому була призначена військова пенсія із умовного посадового окладу у розмірі 181 грн., а не з суми 566 грн., яку він отримував перед звільненням у запас.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) від 22.10.1993 р. та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" від 17.07.1992 р. № 393 (393-92-п) при обчисленні пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, розмір яких визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні місяці служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.

Частина 1 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" від 22.10.1993 р. визначає, що пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Як встановлено судами попередніх інстанцій, механізм реалізації вищезазначеної норми Закону щодо встановлення аналогічних посад відсутній. Однак, відсутність механізму визначення аналогії посад та окладів не може бути підставою для порушення права позивача на пенсію як військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) .

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильно висновку, що позивач має право на отримання пенсії на загальних підставах передбачених законодавством для військовослужбовців, враховуючи оклад за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, оскільки він звільнися на пенсію з Національного космічного агентства України, в якому він проходив військову службу та отримував грошове забезпечення та всі, передбачені Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 28.02.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24.05.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Харківського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.