Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Голубєвої Г.К.

Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

секретар судового засідання Меньшикова О.Я.

за участю представників

відповідача 1: Семашко С.І., Васільєва В.О.

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2005р.

у справі № 38/387 (36/44)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія"

до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

2. Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та скасування реєстрації податкової застави

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія" (далі по тексту – позивач, ТОВ "Технологія") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі по тексту – відповідач 1, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську) та Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі по тексту – відповідач 2, ДПІ у Кіровському районі) про визнання дій Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську незаконними; визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 27.11.2002 р. №0000832307/0/13934-23-740 та від 25.12.2002 р. №0000832307/1/13934-23-740, а також податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 07.11.2003 року №0000580814/3/25351 та першої податкової вимоги від 30.12.2003 р. №1/234, щодо сплати пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 59 318,10 грн.

03.04.2004 року ТОВ "Технологія" звернулось з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просили визнати дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську незаконними; визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 27.11.2002 р. №0000832307/0/13934-23-740 та від 25.12.2002 р. №0000832307/1/13934-23-740, а також податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 07.11.2003 року №0000580814/3/25351 та першої податкової вимоги від 30.12.2003 р. №1/234, щодо сплати пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 59 318,10 грн.; скасувати реєстрацію податкової застави майна ТОВ "Технологія", зареєстровану в державному реєстрі застав майна 13.01.29004 року за №37-3082, як таку, що не має підстав.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2004 р. у справі №36/44, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2004 р., щодо вимог про визнання дій ДПІ у Кіровському районі та СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську незаконними провадження у справі припинено, в решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2004 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2004 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2004 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. При цьому, Вищим господарським судом України зазначено, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставин справи, пов’язаних із фактичним рухом вагонів (перетинання або не перетинання ними митної території України), без з’ясування яких неможливо прийняти обґрунтовані рішення у даній справі, та в судових рішеннях відсутнє дослідження змісту оскаржуваних актів та відповідне нормативне обґрунтування.

В ході повторного розгляду справи ТОВ "Технологія", відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 03.02.2005 р., просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 27.11.2002 р. №0000832307/0/13934-23-740 та від 25.12.2002 р. №0000832307/1/13934-23-740, видані ДПІ у Кіровському районі; визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 07.11.2003 р. №0000580814/3/25351 та першу податкову вимогу від 30.12.2003 р. №1/234, щодо сплати пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 59 318,10 грн., виданих СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську; скасувати реєстрацію податкової застави майна ТОВ "Технологія", зареєстровану в державному реєстрі застав майна 13.01.2004 р. за №37-3082, як таку, що немає підстав.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2005р. у справі в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2005р. апеляційну скаргу ТОВ "Технологія" задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення ДПІ у Кіровському районі від 27.11.2002 р. №0000832307/0/13934-23-740, від 25.12.2002 р. №000832307/1/13934-23-740, податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 07.11.2003 р. №0000580814/3/25351 та першу податкову вимогу від 30.12.2003 року №1/234; скасовано реєстрацію податкової застави майна ТОВ "Технологія" від 13.01.2004 р. за №37-3082.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2005р. скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.11.2002 р. ДПІ у Кіровському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000832307/0/13934-23-740, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем "пеня за порушення розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності" в розмірі 59 318,10 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту "Про результати перевірки ТОВ "Технологія" (код ЄДРПОУ 30746120) з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.07.2001 року по 01.07.2002 року" від 18.11.2002 року № 1608/ДСК (далі по тексту – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що на час перевірки за експортним контрактом №56-RU від 01.08.2000 р. в Україну не повернуто валютних цінностей в сумі 5 936,59 доларів США та не надано документів, що свідчать про передекларування вантажу у зв’язку із зміною ваги товару та його вартості.

За результатами процедури адміністративного оскарження скарга ТОВ "Технологія" залишена без задоволення, а 25.12.2002 р. ДПІ у Кіровському районі та 07.11.2003 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську прийнято аналогічні податкові повідомлення-рішення №0000832307/1/13934-23-740 та № 0000580814/3/25351, якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем "пеня за порушення розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності" в розмірі 59 318,10 грн.

Оскільки ТОВ "Технологія" не сплатило визначене податковим органом податкове зобов’язання, то 30.12.2003 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську направила на адресу позивача першу податкову вимогу сплатити суму боргу за узгодженим податковим зобов’язанням 59 159,79 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 01.08.2000 р. між ТОВ "Технологія" (Продавець) та компанією "CNS ЕNERGY COMPANY LTD" (Покупець) укладено контракт №56-RU, згідно умов якого ТОВ "Технологія" зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити поставку українського доменного коксу загальною кількістю 37 000 тонн за ціною 58 доларів США за 1 тонну загальною вартістю 2 146 000 долара США. При цьому, поставка товару здійснюється на умовах FCA - станція Правда Придніпровської залізниці, згідно ІНКОТЕРМС 1990.

На виконання вказаного контракту ТОВ "Технологія" відвантажено кокс доменний в сухій вазі 5 019,96 т на загальну суму 291 157,59 дол. США, що підтверджується вантажними митними деклараціями від 21.08.2000 р. №022483, від 22.08.2000 р. №022497, від 23.08.2000 р. №022532, а компанія "CNS ЕNERGY COMPANY LTD" перерахувала на валютний рахунок позивача 285 221,00 дол. США (в тому числі 28 474,64 дол. США – 05.10.2000 року та 256 746,36 дол. США – 06.10.2000 року).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, вивізні вантажні митні декларації щодо експорту позивачем 5 163 т. коксу датовані 21-23 серпням 2000 року, а виручка за вказаний товар в сумі 284 746,36 дол. США надійшла на валютний рахунок позивача 05.10.2000 року та 06.10.2000 року, тобто в межах встановленого законодавством 90-денного строку.

Разом з тим, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, три вагони №66707308, №67787345, №66173352 з вантажем, загальною масою 116,1 тони були затримані і не відправлені, згідно довідки станції Правда Придніпровської залізниці від 18.09.2000 року №29. Даний факт також підтверджується довідкою станції Правда Придніпровської залізниці від 17.06.2005 року №0178 та актами від 21.08.2000 року, від 23.08.2000 року, в яких зазначено, що вагони №66707308 (ВМД №11001/0/022483 від 21.08.2000 року) №67787345, №66173352 (ВМД №11001/0/22532 від 23.08.2000 року) у зв’язку з технічними недоліками були розвантажені на направлені в ремонт. Крім того, матеріали справи містять копії накладних на вказані вагони, в яких також відсутні відмітки залізниці про прийняття ватажу до перевезення. Матеріали справи також містять копію листа Придунайської митниці №1793-5/5 ЕП від 02.10.2000 р. на адресу Дніпровської регіональної митниці, із змісту якого вбачається, що на вантаж по (загальна маса вантажу по ВМД 5 276,3 т) складено доручення на відправку №2441 від 23.08.2000 року на кількість 5 200 т, але фактично станом на 30.09.2000 року було відправлено за кордон 5 163,77 т.

Доводи та висновки суду першої інстанції про необхідність обов’язкового переоформлення (анулювання) вантажних митних декларацій від 21.08.2000 р. №022483 та від 23.08.2001 р. №022532 у зв’язку зі зменшенням маси оформленої на експорт продукції правомірно спростовано судом апеляційної інстанції, оскільки встановлено, що на запит позивача про анулювання вантажних митних декларацій та оформлення нових на фактично експортований кокс, Дніпропетровська регіональна митниця дала відповідь від 26.12.2000 р. №0117-32/10697, що передекларування в даному випадку не передбачено законодавством.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки фактично позивачем екскортовано 5 163 т коксу (4 909,42 у сухій вазі) на загальну суму 284 746,36 доларів США та виручка у вказаній сумі в іноземній валюті від реалізації фактично експортованого товару в повному обсязі надійшла на валютний рахунок позивача в межах 90-денного строку з дня оформлення вантажних митних декларацій, то ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська неправомірно нараховано позивачу 56 938,10 грн. пені та штрафних санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р. у справі № 38/387 (36/44) не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2005р. у справі №38/387 (36/44) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.