Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Голубєвої Г.К.

Секретар судового засідання Меньшикова О.Я.

за участю представників:

позивача Грунько О.В., Яцина О.М.

відповідача Шумської І.Г., Тур Н.І.

розглянувши касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.01.2005р.

та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. у справі №3/205

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі по тексту – позивач, ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту – відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.06.2004р. №0000322301/0/438 та від 20.07.2004р. №0000322301/1/2206.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.01.2005 року, яке залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. позовні вимоги ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 23.06.2004р. №0000322301/0/438 та від 20.07.2004р. №0000322301/1/2206.

Кременчуцька ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 20.01.2005 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга Кременчуцької ОДПІ не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23.06.2004р. Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322301/0/438, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 3 238 927,00 грн., в т.ч. 2 024 329,00 грн. основного платежу та 1 214 598,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення від 23.06.2004р. №0000322301/0/438 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2004р. №0000322301/1/2206 аналогічного змісту.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято Кременчуцькою ОДПІ на підставі акту "Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191282) за період з 01.04.2003 року по 31.12.2003 року" (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" віднесено до складу валових витрат суму в розмірі 6 747 763,00 грн. на поліпшення основних засобів, які підлягають амортизації, що призвело до заниження податку на прибуток за цей період на суму у розмірі 2 024 329,00 грн.

Вищий адміністративний суд України підтримує думку судів попередніх інстанцій про неправомірність таких висновками Акту перевірки з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Згідно з п. 22.8 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" балансова вартість основних фондів, які згідно із ст. 8 цього Закону підпадають під визначення груп 1, 2 та 3, введених в експлуатацію до набрання чинності цим Законом, визначається на рівні їх залишкової вартості за станом на момент набрання чинності цим Законом з включенням їх до відповідної групи основних фондів з метою подальшої амортизації.

Разом з тим, п. 23 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів від 27.04.2000р. №92 (z0288-00) визначає, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Пунктом 26 даного Положення визначено п’ять методів амортизації, які підприємство може використовувати за власним вибором та які залежать від терміну корисного використання основних засобів, який встановлюється самим підприємством.

Отже, наведені положення законодавства є причиною відмінностей між балансовою вартістю груп основних засобів у податковому обліку та у бухгалтерському обліку. Єдиною датою, на яку балансова вартість основних засобів у бухгалтерському та податковому обліку повинна обов’язково співпадати є дата набрання чинності Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , тобто 01.07.1997р. В подальшому формування балансової вартості груп основних засобів на кожну звітну дату визначено ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пп. 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу визначається за формулою: Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де: Б(а) - балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу; Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому; П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому; В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому; А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що висновок відповідача щодо заниження ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" за 2003р. податку на прибуток на суму у розмірі 2 024 329,00 грн., викладений в Акті перевірки не відповідає дійсності, оскільки під час перевірки відповідачем при проведенні розрахунку граничної суми витрат на поліпшення основних фондів взято балансову вартість основних засобів станом на 01.01.2003р., відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства, в той час як відповідно до п. 22.8 ст. 22, п.п. 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" законодавцем встановлений інший механізм формування балансової вартості груп основних засобі в податковому обліку.

Таким чином, ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" в декларації з податку на прибуток підприємства за 2003 рік вірно визначив розмір витрат на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат у розмірі 83 942 200,00 грн., що також підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи від 17.05.2005р. №180

Відповідно до п. 3.1 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Оскільки, як встановлено вище, ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" вірно визначив розмір витрат на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат в сумі 83 942 200,00 грн., а інших зауважень у відповідача щодо нарахування податку на прибуток немає, то судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності визначення суми податку на прибуток, зазначеної в декларації позивача за 2003 рік.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 23.06.2004р. №0000322301/0/438 та від 20.07.2004р. №0000322301/1/2206.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та про цесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення господарського суду Полтавської області від 20.01.2005р. та постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. у справі №3/205 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 20.01.2005р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. у справі №3/205 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.