Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Коваль Є.В.

касаційну скаргу Долинської об‘єднаної державної податкової інспекції

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2006 р.

у справі № А-14/99 господарського суду Івано-Франківської області

за позовом приватного малого виробничо-торгового підприємства "Ольга"

до Долинської об‘єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2006 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2006 р., позов задоволено: визнано не чинним рішення Долинської ОДПІ від 07.03.2006 р. № 0000072302/0 про застосування до ПМ ВТП "Ольга" фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн., передбачених абзацом 8 частини другої ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Судові рішення вмотивовані тим, що візуальний огляд особи, якій позивач продав тютюнові вироби і яка не досягла 18-річного віку, не давав підстав для сумніву щодо досягнення цією особою зазначеного віку.

В касаційній скарзі Долинська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст. 15-3, абзацу 8 частини другої ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог частини першої ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Частиною третьою цієї статті продавцю надано право вимагати у покупця, який купує алкогольні напої або тютюнові вироби, документ, що засвідчує його вік, у разі виникнення у продавця сумнівів щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

За порушення вимог цієї статті абзацом 8 частини другої ст. 17 вказаного Закону встановлена відповідальність у вигляді штрафів у розмірі 1700 гривень, а у разі повторного протягом року порушення – 3400 гривень.

Встановлюючи заборону здійснювати продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку, Закон передбачає умови, які б забезпечували продавцю алкогольних та тютюнових виробів можливість дотримуватися цієї заборони та не порушувати її, наділяючи продавця правом вимагати від покупця пред’явлення документа, що засвідчує його вік.

Якщо реалізація продавцем такого права залежить від його суб’єктивного сприйняття, то заборона щодо продажу зазначених товарів особам, які не досягли 18-річного віку, є безумовною і не залежить від будь-яких обставин, в тому числі і від того, чи були у продавця підстави для виникнення сумнівів щодо віку покупця. Порушення продавцем цієї заборони є підставою для притягнення його до відповідальності згідно із Законом.

Судом встановлено факт продажу 03.03.2006 р. працівником ПМ ВТП "Ольга" тютюнових виробів Штеньовичу Петру Ігоревичу, 13.07.1991 року народження, учню Долинської школи № 4.

Відповідно до абзацу 8 частини другої ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" це порушення давало контролюючому органу, яким відповідно до частини 2 статті 16 цього Закону та пункту 8 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є орган державної податкової служби, підстави для притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 1700 гривень.

Суди ж попередніх інстанцій при застосуванні вказаної норми матеріального права не звернули увагу на те, що встановлена нею відповідальність наступає за порушення вимог частини першої ст. 15-3 зазначеного Закону та не залежить від будь-яких інших умов і не має винятків.

Порушення судами першої та апеляційної інстанцій норми матеріального права призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які відповідно до ст. 229 КАС України підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу Долинської об‘єднаної державної податкової інспекції задовольнити, скасувати постанову господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2006 р., в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.