Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Коваль Є.В.

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Богуславському районі Київської області

на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р.

у справі № 185/18-04/4 господарського суду Київської області

за позовом відкритого акціонерного товариства "Богуславський консервний завод"

до Державної податкової інспекції у Богуславському районі Київської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Постановою господарського суду Київської області від 20.01.2006 р., залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р., позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Богуславському районі Київської області від 09.02.2004 р. № 12/25 про визначення ВАТ "Богуславський консервний завод" податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 127785,00 грн., в тому числі 85190,00 грн. – основний платіж та 42595,00 грн. – штрафні санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та від 09.02.2004 р. № 0000102310/0 про зменшення в картці особового рахунку ВАТ "Богуславський консервний завод" суми бюджетного відшкодування, задекларованої за жовтень 2002 року, на 1325607,00 грн.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову вмотивований посиланням на встановлений в судовому процесі факти придбання позивачем у ТОВ "Натан" трьох комплексів обладнання по відновленню діючих трубопроводів "Борисфен" загальною вартістю 7498750,02 грн., в тому числі ПДВ 1499750,00 грн.; отримання позивачем від постачальника податкових накладних від 08.10.2002 р. № 21 та від 16.10.2002 р. № 27 на підтвердження поставки вказаного обладнання, що давало позивачу право відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включити до податкового кредиту в податковій декларації за жовтень 2002 року ПДВ в сумі 1499750,00 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у богуславському районі Київської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій пункту 1.8 ст. 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 198 КАС України.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 4 ст. 7 КАС України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з’ясування всіх обставин у справі розкрита в частинах четвертій та п’ятій ст.11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку. суду не вистачає.

Принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи зобов’язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції до внесення змін Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ (2505-15) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених / нарахованих / платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів / робіт, послуг /, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва / обігу / та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів / робіт, послуг / /основних фондів, нематеріальних активів /, в ціні яких платником податку – покупцем сплачений / нарахований / податок на додану вартість та вартість яких відноситься до валових витрат / підлягає амортизації /.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з факту сплати позивачем постачальнику – ТОВ "Натан" згідно платіжних доручень № 1 від 12.11.2002 р. та № 3 від 13.11.2002 р. ПДВ в загальній сумі 1499750,00 грн., включеного до податкового кредиту на підставі податкових накладних від 08.10.2002 р. № 21 та від 16.10.2002 р. № 27 в податковій декларації за жовтень 2002 року, у зв’язку з придбанням трьох комплексів обладнання по відновленню діючих трубопроводів "Борисфен" загальною вартістю 7498750,02 грн., в тому числі ПДВ 1499750,00 грн.

Висновок суду щодо придбання позивачем вказаного обладнання, однак, зроблений без повного з’ясування обставин справи.

Так, обґрунтовуючи правомірність виключення із суми податкового кредиту, нарахованого позивачем в податковій декларації за жовтень 2004 року, ПДВ в сумі 1499750,00,00 грн., зменшення у зв’язку з цим в особовому рахунку позивача суми бюджетного відшкодування, задекларованої за жовтень 2002 року, та визначення позивачу податкових зобов’язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень відповідач посилався на те, що згідно листа ДПА України від 16.06.2004 р. № 10909/7/26-3617 компанія "TRENDMAX LLC" / США /, якій позивач через комісіонера ТОВ "Портовик" продав на експорт вказане обладнання за контрактом № 009-РАR від 21.10.2002 р. та вантажною митною декларацією від 25.10.2002 р. № 50004/2/025250, була зареєстрована 20.02.2001 р. в штаті Делавар за адресою агенції American Incorporators Ins., діяльність якої полягає у створенні і реєстрації за законами США офшорних компаній, зокрема, на замовлення іноземних клієнтів; компанія не отримувала ідентифікаційного коду роботодавця / аналог податкового коду /, не звітувала про свою діяльність Службі внутрішніх доходів США. Валютна виручка за експортоване обладнання надійшла на рахунок позивача через Латвійський банк без інформації про платника; зазначена вантажна митна декларація відсутня в інформаційній базі "Митниця" за місцем податкової реєстрації позивача та ТОВ "Портовик".

З наявних у справі актів зустрічних перевірок постачальників обладнання по відновленню діючих трубопроводів "Борисфен" по ланцюгу поставки вбачається, у ТОВ "Інтер-Бізнес-Софт", одного з постачальників, відсутні залишки товарно-матеріальних цінностей та готової продукції в орендованих приміщеннях, необхідний штат працівників для виготовлення продукції, не підтверджена сплата внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, нарахованих на заробітну плату, відсутні документи первинного бухгалтерського та податкового обліків з посиланням на крадіжку цих документів; підприємство декларувало звітні показники по ПДВ за серпень, вересень, жовтень 2002 року; його постачальники комплектуючих вузлів обладнання по відновленню газових трубопроводів "Борисфен" ПП "Прем’єра Люкс", ТОВ "Електротехприлад", ПП "Південпостачзбутторг", ТОВ "Мангаліт", ТОВ "Композит Опті", ПП "Стронг", ПП "Серго", ПП "Укртецентр" за місцем державної реєстрації відсутні, фактичне місце знаходження контролюючим органам не повідомили, податкову та інші встановлені законом види звітності не подають; фігурують наряду з ТОВ "Натан" та ТОВ "Портовик" в кримінальній справі № 50-3362, порушеній прокуратурою м. Києва за фактом фіктивного підприємництва та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом / а.а.с. 50-57, т.1 /.

Згідно частини1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Зазначеним актам зустрічних перевірок суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки, так само як не встановили дійсних обставин щодо виробника вказаного обладнання та покупця за контрактом № 009-РАR від 21.10.2002 р.

Посилання суду на відсутність законодавчого визначення поняття "фіктивна фірма", як на підставу визнання необґрунтованими доводів ДПІ про фіктивність діяльності постачальників обладнання по відновленню газових трубопроводів "Борисфен" суперечить положенням ст. 86 КАС України щодо правил оцінки доказів у адміністративній справі.

Доводи податкової інспекції щодо відсутності операції з продажу ТОВ "Натан" позивачу вказаного обладнання фактично не були провірені судом та в порушення вимог ст. 11 КАС України безпідставно не були взяті до уваги, тоді як обставини, на які посилалась податкова інспекція на обґрунтування цих доводів мають вирішальне значення для правильного вирішення питання про наявність у позивача законних підстав для формування податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ "Натан". При цьому підлягав встановленню факт реальності поставки вказаним постачальником позивачу обладнання по відновленню газових трубопроводів "Борисфен" із з’ясуванням з цією метою, зокрема обставин щодо виробника вказаного товару, умов його виробництва, транспортування, експорту, фірми-нерезидента – покупця обладнання за експортним контрактом, тощо. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце.

При цьому суду слід було витребувати необхідні для з’ясування відповідних обставин докази, в тому числі і з власної ініціативи, що відповідало б вимогам частин четвертої та п’ятої ст. 11 КАС України. Такими доказами можуть бути, зокрема письмові докази, що містяться в кримінальній справі № 50-3362, лист ДПА України від 16.06.2004 р. № 10909/7/26-3617, на які посилається відповідач, оскільки це відповідає частині першій ст. 79 КАС України.

Критичній оцінці суду підлягає обставина щодо причини відсутності у ТОВ ""Інтер-Бізнес-Софт", як останнього в ланцюгу поставок обладнання, документів бухгалтерського та податкового обліку, відсутності реальної діяльності постачальників цьому підприємству комплектуючих вузлів обладнання, а також той факт, що позивачем сформований податковий кредит у зв’язку з придбанням значного за вартістю обладнання по відновленню газових трубопроводів "Борисфен", використання якого не характерне для його виробничої діяльності.

Відповідно до частини 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною / сторонами / цієї вимоги є підставою недійсності правочину / частина 1 ст. 215 ЦК України /.

Згідно частини 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом / нікчемний правочин /. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Судом не були дотримані вимоги ст.ст. 11, 79 КАС України, що призвело до прийняття судових рішень, які не відповідають частині 1 ст. 159 КАС України, згідно якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні / частини друга та третя цієї статті /.

З огляду на викладені порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, які призвели до прийняття неправильних судових рішень, останні відповідно до ст. 227 КАС України підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги наведене в цій ухвалі, забезпечити дотримання вимог процесуального закону при встановленні обставин справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 220, 22-3, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Богуславському районі Київської області задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. та постанову господарського суду Київської області від 20.01.2006 р.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.